Author: Иван Бондаренко

Ходи зі мною! У мене двір без пса. Будеш гарним сторожем не ображу! Сів на велосипед і потягнув до села. Дорогою дід Іван оглядався раз і другий Але ніхто за ним не біг.

**Як Тарас знайшов жінку, яка нічого не вимагала. Але йому не сподобалось.** Розумієте, я вже тисячу разів намагався знайти жінку в тіндерах, але це забирає

Маленька Олеся ніяк не могла збагнути, чому її не люблять батьки. Тато тільки бурчав, коли вона наближалася, а мама наче бездушно виконувала обовязки її

Я тобі не дружина: ми ж не були в ЗАГСі, правда? Яка я тобі дружина? Ми що, в ЗАГС ходили? Штамп у паспорті ставили? Обручку на палець надівали?

Я думав, що мій шлюб ідеальний, поки подруга не поставила мені одне питання. Одружився я дуже молодим з великого кохання. Ми зустрічалися чотири роки перед

Твій син такий нудний нічого доброго з нього не вийде! Марія завмерла в дверях, ледве не впустивши торт із рук. Мати дивилася на неї незадоволено, ніби

Олесю, ти подбачиш за Юрком? гукнула Соломія в бік кімнати, поправляючи хустку перед дзеркалом. Я повернусь до вечора, коло шостої. Не забудь погодувати його обідом.

Тістечко на чиїсь гроші Вона притиснула долоню до серця: “У мене тиск скаче. Лікар сказав потрібні дорогі ліки… Ти ж допоможеш мамі?”

**Щоденник. Роздуми про сімю** Вже інший? Люди, мабуть, тільки й чекали, щоб заговорити, як побачили вдову Олену з чоловіком у дворі. У нашому селі, де

А ти не думала, Оленко, що коли все складно, треба шукати прості рішення? Самі прості, до яких ми, жінки, часто не можемо опуститися, бо вважаємо це слабкістю.