Author: Иванчай Петрович
**СТОРОЖ ЗАХОДУ** Мене звати Тарас, але тут, у селі, всі знають мене як діда Тараса. Мені сімдесят два роки, і моє життя, як у багатьох старих людей, це
Обучение жизнью
Тиша жінки не завжди слабкість: історія ОлениПогляд, який уже перемігКажуть, що жінки пробачають з любові, але іноді їхня мовчанка це не слабкість, а лише
**Щоденник** Сьогодні був особливий день день народження мами. Вранці я прокинувся з однією думкою: треба піти до неї. На могилу. Принести квіти.
Срібло в бороду. Життєва історія Остапе, Остапе? Що в тебе на роботі? Усе гаразд? Нічого. Як завжди. Остапе, Остапку, ходімо вечеряти! Я вареники наліпила, як ти любиш.
На вулицях міста, де бруківку вкрив густий килим із золотих та багряних листків, вже почалася пізня осінь. Повітря було прозорим та прохолодним, з легкою
Тетяна спішно вийшла з човна, що пахнув смолою і річковими водоростями, і одразу зрозуміла назад вже не повернеться. Повітря тут було інше: вологе, наповнене
Що це? голос тещі рознісся по всій кухні. У руках вона тримала розбиту фарфорову чашку з сервізу, який подарував їй покійний чоловік. Ти її розбила?
Обучение жизнью
Він сів за стіл, виглядаючи так, ніби тільки виліз із під завалів, але коли розкрив рота, у кавярні раптом притихли.Його блуза була в сажі, комір розірваний
Конфлікт на першому поверсі Сьогодні, коли я сиділа на підвіконні у своїй однокімнатній квартирі на вулиці Січових Стрільців у Києві, думки поверталися
Бутер з характером Олена Ковальчук стояла перед облупленими дверима, на яких вирізано «Кав’ярня Затишок». Літери криві, одна «ю» трималась лише на слові «честь».