Author: Олег Шевченко

Розлучення у травні: Він пішов до когось «молодшого та кращого» і грюкнув дверима Ми розлучилися у травні. Він пішов, грюкнувши дверима, до тієї, що була

А тому, що не варто чіплятися до молодої дівчини! спа́лахнув Валерко. Що-о-о? Та ви ж Олесі всю голову забили! Думаєте, не помітно, що вона для вас зовсім не пасербиця?

Повернулася додому ні чоловіка, ні його речей. Ну що ти так на мене дивишся? усміхнулася Зоряна. Стасько просто захотів довести мені, що він справжній чоловік.

Одного разу до Михайла дзвонив невідомий. Ваша дочка у нас. Привезете десять мільйонів гривень вона залишиться живою. Координати місця зустрічі надішлю

Я не памятаю, бо цього не було! серйозно промовив Рижиков, дивлячись на неї щирими, немов у старика, очима. Розмова якось одразу згасла, і кожен пішов своєю дорогою.

Замовкни гримнув чоловік, шпурляючи валізу на підлогу. Я йду від тебе й цього болота, яке ти називаєш життям. Болото? Оксана повільно повернулася від плити

**Щоденник Олени Іванівни** В день нашої золотої весіллі чоловік зізнався, що все життя кохав іншу. Не ту, Василю, не ту! Я ж тобі сто разів казала!

**Щоденник Дарини** Сьогодні все стало нестерпним. Ігнат, ображений поведінкою матері, остаточно вирішив жити окремо. Ти мене зовсім не поважаєш!

**Щоденниковий запис** Мамо, розважились у нас на дачці, а тепер марш назад! невістка випровадила свекруху зі своєї ділянки. Оксана досі не могла повірити

Оце буде інше життя Навіть у двадцять років Віра не могла уявити, що її чекає попереду. Вона вчилася в університеті, кохала свого Богдана, мріяла про весілля