Month: October 2025
Обучение жизнью
Мій шлунок гарчав, немов зголоднілий пес, а руки мерзли навіть у кишенях. Я йшла тротуаром, дивлячись на освітлені вітрини ресторанів, де пахло свіжою
Обучение жизнью
Для них я був ганьбою, сином із засмаглою шкірою та грубими руками, що нагадували їм про бруд, з якого вони так намагалися вибратися. Мій брат, Олексій
Шлунок гуркоче, ніби голодний собака, а руки вже крижані. Я іду по тротуару Хрещатика, дивлячись у вітрини ресторанів, де під миготливими вогнями розсипаються
12 березня 2024р. Шлунок реве, наче голодна кобила, а руки охолоджуються, ніби в морозильнику. Йшов по тротуару Києва, дивлячись у вітрини кафешок, де
Поспала з моїм хлопцем, не знаючи, що він помер два дні тому — Тепер я вагітна від сина його привида
25 листопада 2023 Сьогодні прокинувся вночі, співаючи під покривалом, не підозрюючи, що мій коханий вже два дні не живе. Дивно, але я відчув, як його дихання
**Дневник.** Неохотно собираюсь с сыном в гости к матери. Сердце сжимается от мысли об отъезде, но я складываю вещи и еду с сыном, Мишей, к маме, Лидии Соколовой.
Моя донька повертається додому о1:00ночі з школи і її тінь не йде за нею Дивлюся на речі, коли переглядаю їх занадто довго, або коли щось відмовляється
13 травня Сьогодні ночі я знову прокинулась в темному ліжку, втрачаючи подих, ніби біля мене ще був Тарас. Дотик його теплий, клейкість губ, смак мяти
**Дневник. 17 октября.** Он зовет меня жить к его родителям, но я отказываюсь становиться их прислугой. Меня зовут Анастасия, мне двадцать шесть.
Для них я був соромом син з засмальченої шкіри і шорсткими руками, що нагадував про бруд, з якого наша сім’я так тяжко вилазила. Мій брат Олександр