Month: October 2025
Спалах Гучний тріск Темрява Темрява Нарешті темрява почала розсіюватися. Почувся голос: Віро Володимирівно, це рятувальник, у них там щось вибухнуло.
Щоденник. “Будь ласка, лише 10 гривень,” благав хлопчик, пропонуючи почистити черевики CEO. Мирослав Коваль не був із тих, кого легко відволікти.
**Щоденник Анатолія** Спалах Глухий вибух Темрява Темрява Нарешті, пітьма почала розсіюватися. Чую голос: Віро Володимирівно, це рятувальник, у них там
Роками я була тихою тінню серед полиць великої міської бібліотеки. Ніхто мене по-справжньому не бачив, і мене це влаштовувало чи принаймні я так думала.
Дякую, сину, за це свято! промовила свекруха в мікрофон, наче мене й не існувало. А мій тост у відповідь заморозив усіх гостей мовчанням. Розумієте, як буває?
Моя дочь стыдилась нашего деревенского происхождения и не пригласила нас на свою свадьбу Моя дочь стыдилась нас, потому что мы были из деревни.
Обучение жизнью
Нанял Иван машину, когда жену выписали из больницы, занесли с соседом в дом. «Всё будет хорошо, утешал он супругу, ты только живи. Хоть сиди и разговаривай со мной.
Обучение жизнью
Сідина в бороду. Життєва історія Нічого. Як завжди. Василю, Ваську, а ходімо вечеряти! Я вареників наліпила, як ти любиш. Нумо, га? Не хочу. Василю, Ваську, ну як же так?
Обучение жизнью
**Сивина в бороду. Життєва історія** Нормально. Як завжди. Хомо, Хомцю, а підемо вечеряти? Я вареники наліпила, як ти любиш. Ходімо, га?
Обучение жизнью
Щоденниковий запис.Коли зайшов у хату, серце затріпало, ніби я вже бачив ці стіни у своїх снах. І жінку, схожу на цю, що зустріла мене на порозі…