Author: Иван Бондаренко

Українською мовою: Кому вірити, якщо не матері Олеся памятає своє щасливе дитинство, і хоча зараз їй двадцять пять, встигла в житті побачити й радість

Перед смертю свекруха відкрила невістці страшну таємницю, яка змінила все Соломійко Треба поговорити щиро. Час мій добігає кінця. Ти маєш знати правду.

Моя доля повернула додому Галина Іванівна стояла біля вікна й дивилася на сусідську ділянку, де молода жінка розвішувала білизну на мотузці.

**Щоденник** Як же часто необдумані вчинки ведуть нас туди, куди ми й не планували. Така вже доля вона перевіряє нас на міцність, терпіння та вірність.

Якби не випадок із водою “Ну гаразд, ось мій номер телефону, влаштовуйтесь, я побігла, бо в мене завтра вночі літак, лечу у відпустку”

Так судилося долєю Степан, вже не молодий чоловік, поховав дружину пять років тому. Хворіла вона важко. Разом боролися проти недуги, але не змогли перемогти

Наприкінці осені Майже перед самим випуском зі школи Марічка остаточно вирішила вступати до університету. Хоч і вагалася, ким стати у житті, раптом зрозуміла

Життя минає швидко, щоб довго думати. Воно складне й часом несправедливе. Але інколи підкидає такі сюрпризи, що наповнюють його новим сенсом.