Чоловік повернувся додому й, навіть не знявши пальта, промовив:
Оленко! Нам треба серйозно поговорити
І тут же, на одному подиху, розплющив свої і так великі очі, не вагаючись ані секунди:
Я закохався!
«Ну ось, подумала Олена, у нас в сімї настала криза середнього віку. Ласкаво просимо» лише вимовила вона, обережно глянувши на чоловіка, чого не робила вже кілька років (пять чи шість, а може, всі вісім?).
Кажуть, що перед смертю все життя пролітає перед очима, але Олені раптом промайнуло все життя з чоловіком. Познайомились вони просто через інтернет. Олена зменшила свій вік на три роки, майбутній чоловік додав собі три сантиметри зросту, і таким нехитрим, хоч і важким шляхом вони все ж таки змогли відповісти критеріям пошуків один одного і знайшлися.
Олена вже не памятала, хто першим написав, але знала, що лист майбутнього чоловіка був без вульгарності, з легкою іронією і це їй дуже сподобалось. Досягнувши тридцяти трьох років і оцінюючи свої шанси на «ринку чоловіків», Олена трезво усвідомила своє становище й твердо переконалася, що хоч і не остання в черзі, але майже остання. Тому на першу побачення вирішила не вистрибувати з розмаху, а одягнутися, вдягнути рожеві окуляри й модну нижню білизну, а в сумочку покласти домашні коржики й книгу Івана Франка.
Їхня перша зустріч пройшла неймовірно легко (ось, що значить правильно підібрати гардероб!), і їхній роман розвивався з ентузіазмом і швидкістю. Їм було цікаво разом, тому півроку регулярних зустрічей і постійного тиску батьків, які втратили надію побачити онуків, майбутній чоловік наважився зробити пропозицію. Вони швидко познайомили сімї, молодята хотіли весілля в вузькому колі, що батьки, без вагань і одноголосно, схвалили. Боячись, що хтось ще не зрозуміє, вони обрали найближчий вільний день для шлюбу.
Жили вони, як здавалося Олені, добре. У сімї панував тропічний клімат із незначними сезонними коливаннями температури без пристрасних спалахів, але з гармонією та повагою. Хіба це не щастя?
Чоловік, як типовий представник чоловічої статі, простіший і послідовніший, скинув свій тісний «костюм емоційно-романтичного невдахи із золотими руками» після кількох тижнів шлюбу й став тим, ким був звичайним, працьовитим і турботливим чоловіком у зручних домашніх штанях.
А Олена, як жіночий ідеал, поступово звільнялася від свого напруженого «образу невидимої-слухі
