У ту саму мить, коли час завмер, а серця билися в унісон з панікою та надією, сімнадцятирічна дівчина з глухої української глушини зробила неможливе вона стала лікарем, матірю, рятівницею і символом того, що справжнє покликання народжується не в кабінетах, а в серці, що бється за інших.
Це був не просто день. Це була мить, у якій переплелися долі, обставини, страх і диво. Митть, яка назавжди змінила життя трьох новонароджених, однієї жінки та цілого міста. І все почалося під тремтячим світлом люмінесцентних ламп у пологовому відділенні Центральної районної лікарні тієї самої, що стояла на окр
