Ой, слухай, я зрозумів, що наробив. Хотів повернутися до своєї колишньої дружини, з якою прожив 30 років, але вже запізно
Мені зараз 52. І в мене нічого немає. Ні дружини, ні родини, ні дітей, ні роботи нічого
Звати мене Віктор. Тридцять років я жив із жінкою на імя Оксана. Завжди заробляв, щоб забезпечувати родину, а вона доглядала за домом. Я не хотів, щоб вона працювала. Мені подобалося, що вона вдома. Але з часом вона почала мене дратувати.
Ми жили разом, поважали одне одного, але кохання згасло. Я думав, це нормально. Мене це влаштовувало. Але потім усе змінилося. Одного вечора в барі я зустрів Марічку. Вона була на 20 років молодша за мене. Красива, лагідна, кумедна мрія, яка збулася.
Ми почали зустрічатися, і незабаром вона стала моєю коханкою. Через два місяці я зрозумів, що більше не хочу брехати Оксані. Не хотів повертатися додому після роботи. Я кохав Марічку і хотів, щоб вона стала моєю дружиною.
Кілька днів потому я розповів правду Оксані. Вона не влаштовувала сцен. Була спокійна. Я подумав, що й вона мене не кохає, тому так легко прийняла. Але тільки зараз я усвідомлюю, як сильно її скривдив
Ми розлучилися. Продали квартиру, де прожили стільки років разом. Марічка наполягала, щоб я не залишав житло колишній дружині. Так я й зробив. Оксана купила собі однокімнатну, а я на свої заощадження взяв двокімнатну для Марічки.
Я не допоміг колишній дружині, не дав їй і копійки. Знав, що в неї немає грошей і що роботу вона знайде не одразу. Але тоді мені було байдуже. Наші сини не хотіли зі мною спілкуватися. Вони відчували, що я зрадив їхню матір, і не могли мені пробачити.
Тоді мене це не хвилювало. Марічка була вагітна, і ми з нетерпінням чекали дитину. Незабаром народився син. Але хлопчик не був схожий ні на мене, ні на Марічку. Друзі сумнівалися, чи це моя дитина. Я не хотів їх слухати.
Життя з Марічкою не складалося. Я мусив багато працювати, доглядати за домом і дитиною. Вона лише вимагала грошей і постійно кудись тікала. В домі був безлад, ніколи не було приготованої їжі. Вона поверталася о третій чи четвертій ночі, пахла алкоголем і заводила сварки на порожньому місці.
Зрештою, я втратив роботу. Був виснажений, злий і робив усе спустя рукава. Три роки моє життя було таким. Потім мій брат, який завжди недолюблював Марічку й сумнівався в моїй дитині, змусив мене зробити тест ДНК. Виявилося, що це не мій син.
Після цього ми одразу розлучилися. Увесь цей час у мене не було жодного контакту ні з Оксаною, ні з синами. Після розлучення з Марічкою я вирішив повернутися до першої дружини. Купив квіти, вино, торт і пішов до неї. Виявилося, що Оксана там більше не живе. Новий господар дав мені її адресу.
Я прийшов. Двері відчинив чоловік. Виявилося, Оксана знайшла гарну роботу і вийшла заміж за колегу. Вона була щаслива, добре виглядала.
Незабаром я випадково зустрів її в кавярні. Попросив повернутися. Вона подивилася на мене, ніби я дурень, і пішла. Тепер я розумію свою помилку. Чого я хотів? Що я досяг? Навіщо покинув дружину заради молодої дівчини?
Мені 52. І в мене нічого немає. Ні дружини, ні роботи, навіть сини зі мною не спілкуються. Я втратив усе, що було для мене важливим. І це лише моя провина. На жаль, цю помилку вже не виправити
