Жіноча логіка
Ввечері Тарас приїхав з роботи втомленим купа переговорів, розвязання проблем, єдине, що тішило: сьогодні пятниця, а завтра вихідний.
Хоча б виспатися, тиждень був той ще буркнув він, лігши спати, а дружина хитренько на нього поглянула.
Побачивши цей погляд, Тарас пробурчав:
Олесю, дай зранку поспати, а то ж знаю я тебе
Тарас із Олесею одружені одинадцять років, синові Ярику девять. Обоє працюють, причому дружина директор невеликої, але солідної компанії, чоловік теж на престижній посаді із пристойною зарплаткою.
Ранок суботи в їхньому будинку завжди починається з прибирання. За будь-якої погоди, у будь-яке свято. Якщо субота робоча то в неділю. Олеся патологічна чистюля. З одного боку, Тараса це влаштовує, а з іншого вона нікому не дає спокою у вихідний. Сама не сяде і іншим не дасть, поки у домі не буде ладу.
Коли заходить мова на цю тему, Тарас завжди каже:
Неряхою мене не назвеш. Носки завжди на місці, по кутках не розкидаю, посуд у мийку іноді складаю, і раковина не забита. Одяг у брудний у кошик у ванній. Коротше, живу акуратно. Але дружина має іншу думку.
У суботу Олеся прокинулась, як завжди, трохи затрималась у ліжку вихідний, куди поспішати? У думках накидала план дій.
Гаразд, нехай Тарас поспить ще годину, але не більше, бо як його не торкатися, то й до обіду пролежить, подумала вона.
Тарас уві сні почув голос дружини:
Ну давай, прокидайся, ідзю на сніданок, а потім прибирання. У домі все розкидано, пилюга за тиждень накопичилася.
Олесь, ну дай же поспати, тиждень важкий був, протягнув він, розуміючи, що вже не засне.
Але кожну суботу ранок починається саме так.
Тарасе, тобі ж самому приємніше спатиме в чистій кімнаті, майже суворо відповідає дружина, після чого йде до сина.
Ярику, це стосується й тебе. Іди снідати, син уже прокинувся і збирався вставати, після сніданку прибирання. Збереш свої танки та літаки, а то я сама все позбираю.
Для Ярика це найстрашніше коли мама сама прибирає його іграшки. Тоді з його кімнати лунає крик:
Мам, навіщо ти це зробила?! Розібрала мою військову базу і засідку з шести солдатиків!
А чому в тебе ковдра на підлозі? питає мати.
Це не ковдра! зухвало відповідає Ярик, це ангар, де схований військовий аеродром.
Давай збирай іграшки, по всьому домі валяються, незадоволено каже Олеся.
Отже, щоразу в суботу чоловікові з сином дістається від господарки дому. Вони, звісно, бурчать, але виконують все, як слід.
Мам, може, ми з татом пограємо, а потім уже приберемо? запропонував миролюбно син.
Ніяких «потім». Знаю я вас. Поснідаєте, приберете, а там буде видно, що робити далі
Олеся пішла на кухню, але вже звідти почувся її незадоволений голос:
А ти чого базікаєш? Я тобі нещодавно корму насипала. Не голодний, то й замовкни!
Кіт Барсік терся лобом об її ноги й тихо нявкав, мабуть, випрошуючи щось смачненьке. Барсік пухнастий кіт із блакитними очима, сірого забарвлення, але з білими лапками й вухами, улюбленець родини.
Будинок двоповерховий, невеликий, але затишний. За тиждень пилюга й безлад накопичуються, бо ввечері ніхто не прибирає. З роботи Олеся й Тарас повертаються втомленими, хочеться відпочити. Ну а Ярик само собою, сам нічого не зробить. Літо, пил, пісок від кота у суботу знаходиться справа для кожного.
Тарас підвівся сон уже не повернути, дружина не дасть повалятися, та й їсти вже хочеться. Вийшов із ванної на кухню, де вже Ярик із Олесею снідали.
Ого, жінко, коли встигла млинці спекти? він підійшов до неї й чмокнув у маківку.
А ти думав, я, як деякі, лінуюся?
Тату, сідай швидше, поки млинці теплі, сказав син, весело поглядаючи на батьків.
Чесно кажучи, Олеся розбудила чоловіка не так і рано. До столу сіли близько девятої.
Ну що, дорогі мої чоловічки, поснідали, прибираємо, а потім у нас що? усміхнувшись, спитала вона, оглядаючи рідних.
Тарас важко зітхнув:
А потім у супермаркет за продуктами.
Саме так, молодець, із задоволенням промовила Олеся.
Це в них наче ритуал: коли в домі чисто, обовязково їдуть усією родиною за продуктами на тиждень. Тарас, в принципі, не проти прибирання чи покупок це життя, і роблять вони це для себе, але йому шкода часу, який витрачається на прибирання.
Прибирали всі. Сьогодні навіть Ярик особливо не нарікав, сам зібрав розкиданий одяг, іграшки у кімнаті теж прибрав, але по-своєму щоб були під рукою. Коли все було прибрано, в домі стало затишно. Олеся вільно зітхнула.