Життя штука складна, особливо коли йдеться про стосунки між рідними та чужими. Буває, спорядяться родичі і назавжди стають ворогами. А буває й так, що зовсім чужі люди стають ближчими за кровних.
Єгоровичу сьогодні сімдесят пять, і тепер він почуває себе старим, але не самотнім. У молодості його звали Тимофій, а в літах Єгорович. Так і коротше, і ввічливіше, і наче тепліше. А він і не заперечує.
Одружився він не рано у двадцять шість. Хоча в селі хлопці зазвичай заводили сімї раніше, він усе придивлявся. З місцевих дівчат жодна йому не сподобалася.
Тимошу, довго ще будеш холостякувати? допитували мати, родичі та друзі-одружені.
А що, мені й так добре! сміявся він. Встигну ще на шию обруч надіти. Не бачу я, щоб мої друзі були щасливі: дружини й діти все щось вимагають. А я сам собі пан! Ха-ха-ха!
Але дівчата все ж поглядали на нього з надією. Виглядний хлопець, працьовитий, спритний. Уже тоді в ньому помічали господарську жилку, до того ж не пив і не палив. Багато матерів навіть радили дочкам його зачарувати.
З Тимофія гарний чоловік вийде, казали сусідки, але він не поспішав обирати місцеву. Мабуть, доля йому іншу путь приготувала.
Хоча й ходив Тимофій увечері до клубу музика тоді лунала на всю округу, молоді було багато. Якби шукав наречену точно б одружився. Але місцеві дівчата його не цікавили. Працював він у «Сільгосптехніці» водієм вантажівки. Часто їздив у інші райони. Одного разу й каже матері:
Завтра зранку їду до Залісся, голова посилає за запчастинами. Збери мені їсти, далеко їхати увесь день піде. Ввечері повернуся.
Ой, Тимошу, як пощастило! Давно вже твоя тітка Оксана збирається до нас, а попутки нема. Заїдь по неї, привезеш. Не забудь
Гаразд, заїду, обіцяв син.
Оксана була старшою сестрою його матері. І ось ця тітка зіграла вирішальну роль у житті Тимофія. Хоч вона й не знала, що племінник до неї завітає, але розмова про це вже давно велася.
Тимошу, якщо будеш у наших краях заїжджай, завжди рада. А то й до вас у гості з тобою завітаю.
Тітка була хитра все намагалася племінника оженити.
Коли Тимофій проїжджав повз її дім, заскочив на хвилинку:
Тітко Оксано, поки я там завантажуюсь, збирайся. Заберу тебе на зворотному шляху.
Ох, синку мій! зраділа вона. Не переймайся, буду готова, як комсомолка!
На зворотному шляху він заїхав за тіткою, а вона й каже:
Тимошу, давай закинемо мішок картоплі Наталі по дорозі. Нам якраз по шляху.
Та давай, згодився він. Машина велика, місця вистачить.
За кілометр від Залісся жила та Наталя. Заїхали, мішок вивантажили, і так Тимофій познайомився з симпатичною жінкою молодою вдовою, у якої була пятирічна донька Оленка.
Щойно глянув Тимофій на Наталю іскра промайнула між ними. Оксана миттєво це помітила.
Оце вже краще, подумала вона. Справа буде
Тимофій і справді втратив спокій дуже сподобалася йому Наталя.
Другого разу побачив її, коли відвозив тітку Оксану додому.
Тимошу, зарули до Наталі, треба щось передати.
Ось і радий хлопець а то вже голову ламав, як її побачити. Поки Оксана з нею шепотілася, він на Наталю поглядав.
Коли довіз тітку, вона знову каже:
Просила мене Наталя спиці для вязання передати. Доньці хоче шкарпетки звязати, а свої десь загубила. А в мене зайві є
Заїхав Тимофій до Наталі, цього разу вона чаєм пригостила. Розговорилися, знайшли багато спільного.
Наталю, можна я ще приїду до тебе? спитав він у дворі, коли вона з донькою проводжала його.
А як же, дядьку Тимофію! раптом промовила Оленка. Обовязково приїжджай. Ти нам сподобався! щиро додала дівчинка. Правда, мамо?
Тимофій і Наталя весело засміялися.
Ну все, чекайте, приїду.
Отак, побачившись тричі, на четвертий раз Наталя з Оленкою зібралися й поїхали з Тимофієм.
Він, звісно, зрозумів не дарма тітка Оксана мішок картоплі просила до Наталі завезти. Та картопля їй була не потрібна у Наталі і так повний льох був. А от хитрість таку тітка видумала, щоб їх познайомити. Давно вже цей план у неї дозрівав.
Жили Тимофій з Наталею добре. Оленка вже до школи ходила і дуже його любила. Називала татом. Наталя працювала в селі, і все в них було ніби гаразд. Але сімейне життя не склалося почали сваритися, не зійшлися характерами.
Тимофій був чоловіком добрим, але мав одну рису, яка не всім жінкам до вподоби надто любив порядок.
А Наталя була простою жінкою, але при