Двадцять пять років тому чоловік поїхав за кордон Від стресу та тривоги я захворіла на рак.
Добрiдня. Довго вагалася, чи варто розповідати свою історію, адже хтось може її прочитати й задуматися Може, хтось впізнає себе, а хтось інший уникне помилок, які припустилася я сама.
Хочу залишитися анонімною, але мені потрібна порада. Просто погляд іншої людини.
Я вийшла заміж за кохання
Була молодою, коли покохала його. Мені ледь виповнилося вісімнадцять, а йому двадцять два. Це було велике, щире кохання, сповнене взаємної довіри. Ми думали, що подолаємо будь-які труднощі, що нічого не страшно, якщо ми разом.
Через рік після весілля народився наш син. Тоді я була щаслива але, як виявилося, ненадовго. Почалися важкі часи. Грошей не вистачало, моя стипендія була мізерною, а його зарплата лежа покривала рахунки. Жили скромно, як і більшість сімей, але мій чоловік вважав, що цього недостатньо.
Поїду за кордон. Там платять краще, зможемо жити гідніше, сказав він одного дня.
Благала його не їхати. Казала, що виживемо. Багато хто долає труднощі, залишаючись разом. Він не слухав.
Я залишилася сама з дитиною.
Роки минали.
Сподівалася, що він поверну
