Роки самотності: шість років випробування без коханої людини.
Ганна почувалася страшенно втомленою. Вже шість років минуло, як чоловік покинув її. Донька вийшла заміж рік тому й переїхала до іншого міста.
А Ганні було лише сорок два чудовий вік для жінки. Друга молодість. Вона була відмінною господинею, уміла готувати, а її квашені огірки з помідорами називали шедевром. Та кому вони тепер потрібні? На балконі й так стояли ряди порожніх банок.
«Невже я так і загину одна, така гарна!» жалілася Ганна подругам. Відповідали: «Та ну! Шукай чоловіка! Хіба мало самотніх?» Одна з них порадила звернутися до агенції «Найкращий чоловік». Ганна подумала, що це трохи смішно й соромно йти до агенції. Але з іншого боку сорок два, і ця цифра дратувала. Старомодний годинник на стіні глухо відбивав години, немов нагадуючи про марність часу.
І Ганна пішла. Привітна жінка у рожевих окулярах сказала:
У нас справді найкращі. Давайте разом проглянемо базу, сідайте поряд!
Так, усі вони гарні, посміхнулася Ганна. Але як пізнати людину? Як зрозуміти, що він твій?
У нас все продумано, відповіла жінка. Даємо тиждень. Достатньо, щоб зрозуміти ваш чи ні. Чи варто продовжувати, чи шукати іншого.
Що ви даєте?
Чоловіка!
Як це?
Ось так! Тиждень він живе з вами. Послухайте, ми тут не соромязливі наречені, ми відразу про справу. У нас немає маніяків чи божевільних.
Ганні раптом сподобалася ця ідея. Разом із рожевою дамою вони вибрали пятьох кандидатів. Вона сплатила невелику суму й поспішила додому. Перший мав прийти вже цього вечора.
Ганна вдягла зелену сукню кольору надії. І діамантові сережки, які діставала з шухляди так рідко.
Дзеньк! дзвінок у двері.
Ганна глянула у вічко. Побачила троянди. Навіть аж захлипнула від радості. Відчинила. Чоловік був елегантний, як на фото.
Вони сіли за стіл, Ганна всього наготувала. Букет поставила посередині. Вона потайки дивилася на приємного гостя й думала: «Усе! Інших не треба. Цей!»
Почали з салату. Майбутній чоловік поморщився: «Чого так пересолено?» Ганна збентежено посміхнулася, подала йому смажену свинину. Він поковтнув шматок: «Жорсткувато» Йому не сподобалось і все інше. У клопотах Ганна забула про головне вино, яке так довго вибирала. Налляла, промовила: «Ну, за знайомство!» Гість понюхав келих, відхлипнув: «Якась дешевка». Підвівся: «Ну, подивимося, як у тебе тут»
Ганна взяла букет, простягла йому: «Я взагалі не люблю троянд. До побачення».
Вночі вона трохи поплакала, було боляче. Але попереду ще чотири знайомства.
Другий прийшов наступного вечора. Увійшов упевнено: «Ну, привіт!» Від нього пахло горілкою. Ганна запитала: «Вже десь відзначив нашу зустріч?» Він усміхнувся: «Ой, годі! Слухай, телевізор є? Зараз матч починається. Динамо Шахтар. Разом обговоримо все». Ганна різко відповіла: «Телевізор дивися вдома».
Вночі знову плакала сама.
Через день прийшов третій. Не красен
