У темряві ночі телефонний дзвінок розірвав тишу: “Тут чоловік живе з неповнолітньою! Приїжджайте негайно!” так сусіди викликали поліцію.
“Поруч живе пара він дорослий, а вона схожа на дитину! Перевірте!” голоси за вікном лунали тривожно.
Ми з дружиною лише недавно одружилися й довго шукали квартиру, поки не знайшли ідеальний варіант у Києві. Взявши іпотеку, я більшість часу проводив на ремонті сам, поки вона займалася роботою. Сусіди дідусь і бабуся були єдиними, з ким ми встигли познайомитися. Тому на новосілля вирішили запросити саме їх.
Лише вони сіли за стіл і побачили мою дружину їхні обличчя змінилися. Щось було не так, але вона, сміючись, обійняла мене, і ці думки розвіялися. Вони поспішно пішли, а ми були щасливі, щоб замислюватися над цим.
Раптом на світанку різкий стукіт у двері. На порозі стояв дільничний з холодним поглядом.
“Доброго ранку. Поліція. Ваші документи, будь ласка. Особливо свідоцтво про шлюб.”
Я, здивований, почав шукати серед коробок, які ще не розпакували.
Через десять хвилин показав йому. Він уважно подивився спочатку на документ, потім на мою дружину, і нарешті сказав: “Дякую. Цього достатньо.”
“Що сталося?” не витримав я.
“На вас надійшла скарга нібито ви живете з неповнолітньою. Їй, мовляв, ще й 16 не виповнилося.”
Я розсміявся. Бо моя Олена була старшою за мене на рік! Мені 22, їй 23. Але з її ніжним обличчям, без макіяжу та з хвостиком, вона справді виглядала як школярка. А я, з втомою від ремонту та неголеною бородою, як чоловік на десяток років старший.
Тепер точно відпочину й поголюсь щоб моя кохана не почувалася поруч з дядьком.
