Вона мала тридцять два роки, а її дванадцятирічний син щойно одружився з її новим двадцятидворічним чоловіком.
Вона дванадцять, він двадцять два, а її мати тридцять два. Вчора він став чоловіком її матері. Вони повідомили їй про це сьогодні.
Дівчинка замкнулася у своїй кімнаті й не виходила цілий день. Вони кликали її, мати підходила до дверей, пропонувала разом піти в кіно, до парку розваг, на прогулянку, у гості до друзів. Вона не відповідала. Лежачи на дивані, спочатку ридала, потім заснула. Потім просто дивилася у стелю, загублена у думках. До вечора голод таки змусив її вийти.
Потрібно було кілька років, щоб звикнути до цієї нової реальності. Кожне слово матері вона сприймала з підозрою, дивилася на них удвох із зневагою, була грубою, зухвалою, сповненою ненависті. Молодша сестра матері намагалася поговорити з нею, але та не хотіла слухати. Часто думала про втечу. Одного разу втекла й сховалася у сусідньому будинку, сиділа на сходах, що вели на горище, поки холод не змусив її піти до тітки.
Коли мати прийшла за нею, дівчинка вже зігрілася й поїла. Руки матері тремтіли, а очі були повні сліз. Вона прийшла сама.
Додому поверталися таксі. Вона дивилася на профіль матері бачила її старою. А він був гарний. Потім він таємниче зник на цілий місяць. Дівчинка не питала нічого, мати теж мовчала, але атмосфера у домі знову стала як колись. Лише вони дві. Поступово вони знайшли спільну мову, дівчинка заспокоїлась.
Але потім він повернувся. Молодий чоловік її матері. Дівчинка звикла до його присутності, усвідомивши, що тепер він частина їхнього життя. У вісімнадцять років, під час обіду, вона передала йому ніж через стіл, навмисне затримавши його руку довше, ніж треба. Подивилася йому прямо у вічі, і він витримав її погляд. Мати, бліда, опустила голову. Обід закінчився у мовчанні.
Іншого дня, коли матері не було вдома, вона підійшла до нього, притулила чоло до його спини, затримавши подих. Він завмер на мить, потім повернувся, відсунув її й, взявши за плечі, попросив не робити дурниць. Тоді вона розридалася: «Чому? Що в тобі знайшла? Вона стара, у неї зморшки, ти не бачиш? Навіщо тобі стара?»
Він приніс їй склянку води, посадив у крісло, вкрив пледом,