Українська жінка дожила до 117 років. Вчені, можливо, зрозуміли чому
Дослідники заявили, що довголіття цієї супердовгожительки показує, як старість та хвороби іноді можуть «розділятися».
Ганна Коваленко була найстарішою людиною у світі, коли померла у 117 років у минулому році в Україні. Проте аналіз її геному свідчить, що її біологічний вік міг бути набагато молодшим.
Як фахівці, так і громадськість давно цікавляться супердовгожителями тими, хто живе щонайменше до 110 і тим, що їхнє довголіття розкриває про секрети здорового старіння.
Перед смертю у серпні 2024 року Коваленко погодилася допомогти групі українських вчених у дослідженні.
Коли їй виповнилося 116, у неї взяли зразки крові, слини, сечі та калу, щоб проаналізувати генетику та мікробіом і порівняти результати з більшими групами людей подібного віку.
Проте у неї також був низький рівень запалення, «омолоджений» кишковий мікробіом та молодий епігеном зміни у способі експресії генів без впливу на саму ДНК.
Коваленко, яку дослідники назвали «винятковою особою», також мала незвичайні варіації у генетичному коді, які, схоже, захищали її від поширених проблем зі здоровям, включаючи серцеві хвороби, діабет і нейродегенеративні розлади, такі як хвороба Альцгеймера чи Паркінсона.
Ці відкриття, опубліковані в журналі «Наукові вісті», пропонують «новий погляд на біологію старіння, вказуючи на біомаркери здорового довголіття та потенційні стратегії подовження життя».
Хоча генетика Коваленко, здається, відіграла велику роль у її довголітті, дослідники також намагалися визначити, які з її звичок могли сприяти цьому.
Супердовгожителька щодня їла близько трьох порцій сиру та йогурту, що, за словами вчених, могло позитивно вплинути на кишковий мікробіом та вагу. Вона дотримувалася збалансованого харчування, подібного до середземноморської дієти, мала гарний сон, залишалася фізично активною та зберігала міцне психічне здоровя.
Коваленко також вела активне соціальне життя, регулярно читала, грала на бандурі та доглядала за садом іншими словами, жила повноцінно.
«Усі ці висновки показують, що старіння та хвороби можуть, за певних умов, існувати окремо, зазначили дослідники, що суперечить поширеній думці про їх нерозривний звязок».