«Ти ніколи не пробачиш мені цього!» вигукнула сестра, коли Ігор вирішив піти з дому, не піддавшись на їхні маніпуляції заради племінниці.
За недільним обідом у матері Ігор помітив, що вона з сестрою весь час переглядаються й несміливо посміхаються, що було їм зовсім не притаманно.
«Певно, знову щось задумали, нервово подумав він. Тільки б якусь аферу не заварили. Адже вони жінки довірливі, їх будь-який шахрай обведе навколо пальця. І головне ніколи самі не зізнаються в помилках, лише коли вже нічого не виправиш. Ну мати ще куди не йшло, вона ж літня людина, але сестра Чому вона постійно везе на всяку дурню? Наче розумна жінка!»
Ігор ще раз перевів погляд з матері на сестру, а потім на племінницю, яка сиділа мовчки, наче в іншому вимірі.
Щоб розірвати незручну мовчанку, він спитав:
Ну що, Олесю, як тобі навчання в університеті? Подобається?
«Ти ніколи не пробачиш мені цього!» вигукнула сестра, коли Ігор вирішив піти з дому, не піддавшись на їхні маніпуляції заради племінниці.
Так, дядьку, дуже подобається! Все просто чудово. Тільки от вона несміливо підвела на нього очі.
Що таке? здивувався Ігор. Я сам закінчив цей університет і дуже ним задоволений. Диплом престижний, мене відразу взяли на роботу, можна сказати з руками відірвали. А потім я сам собі карєру будував, і все завдяки освіті.
Так, Олесю, підхопила мати. Дядько Ігор сам вступив, без жодної протекції, на бюджет, сам навчався, отримав червоний диплом, усього сам добився. Ось він у нас який! Бери з нього приклад. Ніколи він мені клопоту не завдавав і твоїй мамі завжди допомагав!
Так, Ігор мій рідний брат, усміхнулася сестра Наталка. Я від нього стільки добра бачила. Він завжди за мене горой стояв. Ось і Олесю допоміг виростити після розлучення з Віктором. І мамі замінив батька після його смерті. Він у нас справжній чоловік і захисник.
«Щось тут не так, подумав Ігор. Щось їм від мене треба, тому й такі лагідні. Зазвичай-то Наталка мене звинувачує в її розлученні, мовляв, я не знайшов спільної мови з її Вітьком. А як його знайдеш, коли він тільки про пиятику й думав? Не працював ніколи, я його сам на кілька місць влаштовував, а він там і тиждня не витримував. Усе скаржився, що мало платять, що я йому спеціально недостойні місца підкидаю, а він «творча натура», все шукає себе. А тепер виходить, що я найкращий брат. Ну-ну!»
Випивши чаю, усі перейшли у вітальню й розташувалися перед телевізором, але за напруженими поглядами жінок Ігор зрозумів головна розмова попереду.
Слухай, Ігорку, нарешті не витримала мати. У нас тут така справа вона запнулася.
Розумієш, брате, ніжно почала сестра, Олеся вже доросла, вона не хоче зі мною жити.
Це зрозуміло, коротко усміхнувся Ігор. Вона ж доросла, у неї, мабуть, уже й хлопець є. Так, племінничко?
Олеся нічого не відповіла, лише опустила очі й почервоніла.
Це нормально в її віці, продовжив Ігор. Молодь має ставати самостійною. А ти ж, мабуть, їй усе ніс витираєш, ні до чого не підпускаєш, усе за неї робиш, ще й контролюєш. Якщо не хоче з тобою жити може в гуртожиток попроситися.
Який гуртожиток! обурилася мати, Ганна Степанівна. Там же що твориться! Ти сам-но спогадай!
Нічого поганого там не твориться! різко відповів Ігор. Усе під наглядом. Я проти гуртожитку нічого не маю. Відірветься від маминої спідниці навчиться самостійності. Вже час!
Ні, Ігор, ти нас не так зрозумів, помякшила тон Наталка. Олеся вже доросла, їй девятнадцять. І правильно у неї є хлопець, дуже нам із мамою подобається, такий інтелігентний, розумний, його звати Олег. Може, у них щось і вийде. Але треба ж і про майбутнє подумати. Гуртожиток це лише на час навчання, а далі що?
А далі? Влаштується на роботу, зніматиме житло. А потім візьме іпотеку, багато хто так робить. Ще можна за програмою «Молоді спеціалісти на село» поїхати там і підйомні дають, і житлом забезпечують.
Ні, дядьку, я в село не хочу, надулася Олеся. Я б, навпаки, до Києва поїхала. Але там, кажуть, житло дуже дороге. І знімати теж.
Ось і треба дівчині якийсь трамплін у доросле життя, вступила бабуся. Гаразд, не будемо крутити: ми всі близькі родичі й вважаємо, що ти, Ігорку, маєш допомогти Олесі.
Яким чином?
У теперішній час є можливість взяти іпотеку за пільговою програмою. Ми з Наталкою трохи грошей відклали, думали про майбутнє Олесі, а ти маєш оформити її на себе. Звісно, доведеться дещо «покрутити», та й у тебе �
