Роки самотності: шість років випробування без коханої людини.
Марія відчувала себе страшенно втомленою. Вона була самотня вже шість років, з того часу, як чоловік її покинув. Донька рік тому вийшла заміж і переїхала до іншого міста.
Марії було лише сорок два чудовий вік для жінки. Друга молодість. Вона була відмінною господинею, вміла готувати, а її квашені огірки з помідорами називали шедевром. Але кому тепер це все? На балконі й так стояли ряди порожніх банок.
«Невже я загину сама, така гарна!» жалілася Марія подругам. Відповідь була одна: «Ні! Шукай чоловіка! Самотніх чоловіків повно.»
Одна з них порадила звернутися до агенції «Найкращий чоловік». Марія подумала, що це трохи кумедно і ніяково йти до агенції. Але з іншого боку сорок два, ця цифра її дратувала. Бабусін годинник на стіні дзвінко відбивав марно плинучі години.
І Марія пішла до агенції. Привітна жінка в полуничних окулярах промовила:
У нас справді найкращі. Давайте разом переглянемо базу, присідайте!
Так, усі вони красені, усміхнулася Марія. Але як пізнати людину? Як зрозуміти, що він твій?
Усе продумано, відповіла жінка. Даємо тиждень. Достатньо, щоб зрозуміти твій чи ні. Чи варто продовжувати, чи шукати іншого.
Що даєте?
Чоловіка!
Як це?
Ось так! Тиждень він живе з тобою. Послухайте, ми тут не соромязливі наречені, ми відразу про справу. У нас немає маніяків чи божевільних.
Марії раптом сподобалася ця ідея. Разом із жінкою вони вибрали пятьох кандидатів. Марія сплатила невелику суму, поспішила додому. Перший мав прийти вже цього вечора.
Вона вдягла зелену сукню кольору надії. І сережки з діамантами, які діставала з давньої шкатулки так рідко.
Дзень! дзвінок у двері.
Марія спершу глянула у вічко. І побачила троянди. Вона навіть тихенько скрикнула від радості. Відчинила. Чоловік був елегантний, так, як на фото.
Вони сіли за стіл, Марія всього наготувала. Букет поставила посередині. Вона нишком поглядала на приємного гостя й думала: «Усе! Інших не треба. Цей!»
Почали їсти салат. Майбутній чоловік поморщився: «Чому так пересолено?» Марія збентежено посміхнулася, поклала йому смажену свинину. Він відкусив шматочок: «Жорсткувато» Йому не сподобалося й усе інше. У турботі Марія забула про головне вино, яке довго вибирала. Налляла, промовила: «Ну, за знайомство!» Гість понюхав келих, відхлипнув: «Якесь дешеве». Підвівся: «Ну, подивимось, як у тебе тут»
Марія взяла букет, простягнула йому: «Я взагалі не люблю троянд. До побачення».
Вночі Марія трохи поплакала, їй було боляче. Але попереду були ще чотири знайомства.
Другий прийшов наступного вечора. Увійшов упевнено: «Ну, привіт!» Від нього пахло горілкою. Марія запитала: «Вже десь відсвяткував нашу зустріч?» Він усміхнувся: «Ой, годі! Слухай, телевізор є? Там зараз матч починається. Динамо Шахтар. Разом обговоримо все». Марія різко відповіла: «Телевізор вдома дивитимешся».
Вночі знову плакала наодинці.
Через день прийшов третій кандидат. Не красень, стара куртка, неохайні нігті. І черевики в багнюці. Марія вже думала, як ввічливо його провести. Але все ж таки вирішила спочатку нагодувати. Він їв жадібно, швидко і щиро хвалив Марію. Вона навіть зніяковіла. Дістала солоні огірки. «Боже мій! скрикнув некрасій. Це найсмачніше, що я коли-небудь їв!»
І тут ударили бабусі годинники. Некрасив
