Попереджала ж хто куди гроші несе, туди й обідати йде! І снідати, доречі, теж, зауважила дружина, сідаючи у крісло з клубочком.
Олесю! Ти тут? гукнув чоловік, заходячи до квартири.
На кухні, відгукнулася Оксана.
Сьогодні вона повернулася раніше й готувала вечерю.
Тарас роздягнувся, вимив руки й зайшов до кухні.
А чого не хвалишся? запитав він.
Цікаво, а чим саме? здивувалася дружина.
Я зустрів Соломію з твого відділу. Каже, вам сьогодні премію за квартал виплатили. Чималу.
Виплатили, справді. А тобі від того яка радість?
Як яка? Вчора ж казав мати телефонувала, просила Катрі йпотеку допомогти виплатити. Ти сказала у нас немає грошей. Тепер є. Давай Катрі тисяч пять переведемо, запропонував Тарас.
На яку таку справу? підняла брови Оксана.
Не прикидайся. Ти ж знаєш, що Катрі важко самій тягнути кредит. Зараз подзвоню мамі, скажу, що гроші надійдуть, і він потягнувся за телефоном.
Сто-ой! Гальмуй! Хіба я обіцяла платити за твою сестру? зупинила його дружина.
Чому б не допомогти, якщо є можливість?
По-перше, гроші не у нас, а в мене. Це премія, яку я заробила, працюючи без оддиху три місяці!
Думаєш, Тарасе, я горбатилася заради того, щоб твоя сестра була задоволена? Іншого сенсу в моїй роботі не було?
Оксанко, але ж у неї діти!
У мене теж є дитина. Наша з тобою Софійка, якщо не забув, вчиться на третьому курсі й мешкає в гуртожитку.
Я їй щомісяця гроші відправляю. А ти за останні два роки хоч копійку доньці дав?
Та ж ти їй посилаєш
Може, їй було б приємно отримати і від батька хоч пятсот на взуття? підняла голос Оксана. А твоя сестра, перш ніж брати кредит, мала подумати, чи потягне його.
Але ж банк схвалив!
Звісно. Банкіри люди розумні, вони порахували, що Катрі вистачить. Якщо не вистачає значить, вона марнує гроші.
На салони, кафе замість того, щоб гасити борг. От тільки оплачувати її примхи я не збираюся!
Ввечері Тарас почув, як дружина дзвонила матері й казала, що переказала їй чотири тисячі.
Цікаво: для Катрі грошей нема, а для матері будь ласка! обурився він.
Так, Тарасе. У мами коронка злетіла, треба нову ставити. А пенсія у неї скромна. До того ж це моя мати, а Катя мені чужа жінка.
Та ж вона моя рідна сестра!
Точно: твоя, не моя. До чого тут я?
Ну добре, післязавтра отримаю зарплату тоді сам перекажу.
Будь ласка. Тільки спочатку, як завжди, скинь пять тисяч на господарські витрати.
Оксанко, можна менше? Пять тисяч чи не багато?
Можна й менше. Тоді вечерятимете гречаною кашею без масла. А ще можна не платити за світло й мити руки милом замість гелю.
А може, економити вміліше?
Спробуй. Як вийде навчай і мене.
Розмова стихла, але Тарас упевнено думав, що Оксана не посміє виконати погроз. Майже всю зарплату він відправив сестрі.
Та помилився. Наступного дня, повернувшись з роботи, він не побачив на кухні ні їжі, ні запахів.
Оксанко, а де вечеря?
Дивись у холодильнику.
Холодильник був порожній. Тільки у дверцятах стояла пляшка кетчупу, а на полиці лежало одне зівяле яблуко.
Тут нічого немає.
Правда? А що, ти щось туди поклав? Адже щоб щось дістати, треба спочатку щось покласти.
Та я ж голодний!
Здогадуюсь. Але ж я попереджала: куди гроші відніс, туди й обідати йди. І снідати так само.
Довелося їхати до матері.
Наступного дня теща Наталія Сергіївна завітала «виховувати» невістку.
Вислухавши довгу лекцію, Оксана відповіла:
Даремно витрачали час. Я й так знаю, що погана дружина. Може, Тарасові до вас переїхати? Для чого йому така, як я?
Дурниць не неси! Вийшла заміж живи з чоловіком!
Ясно. Все моя вина! Квартира у мене гарна, зарплата добра тільки ділитися з вами не хочу.
То ви вирішили кишені синові спустошити? Ну й годуйте його цей місяць самі. Знайте ковбасу він не їсть. Курку теж не любить.
На вечерю котлети з картоплею. Можна ще голубці, але з більшим мясом. Так, речі його ви також будете прати.
Оксанко, ти з глузду зїхала? Адже ж жили якось раніше!
Жили. Доки ви не втрутилися. Катю з Вадимом розлучили, тепер за нас взялися?
Що за нісенітниця? Кого я розлучила?
А хто ж? Довбали дочці мізки: «Вадим гірший, Вадим бідніший, квартиру тримає у халупі»!
Доканали хлопця він і пішов. А Катя залишилася з дітьми й кредитом. Що, задоволені?
Тепер вам нудно ось і лізете до нас! АТарас мовчки взяв куртку і вийшов, усвідомлюючи, що на цей раз його жарти зайшли занадто далеко.