Одного дня чоловік повернувся від своєї матері, зітхнув і запропонував зробити тест на батьківство їхній дворічній доньці: «Не для мене, для мами»
Шість місяців перед нашим весіллям вона постійно твердила синові: «Не одружуйся на ній, вона тобі не підходить!» розповідає тридцятирічна Маряна, голос її тремтить від гніву. «Занадто гарна, обдурить тебе!» Ми жартували, сміялися, казали, що Тарасу варто було одружитися з крокодилом, щоб уникнути підступів. Але зараз сміху немає. Зовсім немає.
Маряна не вважає себе вражаючою красунею. Звичайна молода жінка з передмістя Києва, доглянута, як багато інших. Струнка, з акуратною зачіскою, одягнена просто вона завжди була вимогливою до кохання і поважала себе. Чому її свекруха, Надія, вирішила, що Маряна легковажна й невірна, залишається загадкою. Але ця жінка перетворила життя невістки на пекло.
Вони одружені вже чотири роки, мають доньку. Маряна у декреті, її дні це приготування їжі, прибирання та зміна підгузків. Єдині люди, з якими вона спілкується? інші мами в парку. Але Надія не відступає. Вона підозрює Маряну в зраді та слідкує за нею, наче детектив з дешевого серіалу.
«Вона завжди мене контролювала!» зітхає Маряна, очі блищать від сліз. «Дзвонила, щоб перевірити, приходила без попередження, намагалася стежити за кожним моїм кроком. Спочатку я намагалася сміятися. Розповідала Тарасу, ми жартували. Але це виснажує! Кілька разів я вибухала, ми сварилися. Вона затихала на час а потім починалося знову.»
Перший скандал стався через кілька місяців після весілля. Надія зявилася у Маряни на роботі без попередження. Жодного дзвінка, жодної причини. Просто щоб перевірити: «Чи справді вона тут працює? Чи бреше чоловікові, щоб бігати до коханців?»
«Я навіть не знаю, як їй вдалося потрапити всередину!» обурюється Маряна. «У нас є охорона, відвідувачів реєструють. Я ледь не знепритомніла, коли секретарка привела її до мене: До вас відвідувачка. Я питаю: Надіє, що ви тут робите? А вона: Хотіла побачити, де ти працюєш. І озирала кімнату! У нас відкритий офіс, усі сидять за моніторами. Навіть уявити боюся, якби в мене був окремий кабінет»
Секретарка, Оксана, пізніше розповіла Маряні, що та дивна жінка засипала її питаннями. «Скільки вона тут працює? Чи приходить вчасно? З ким спілкується? Чи є у неї тут хтось? Я сказала, що ви одружені!» додала Оксана, спантеличена. Маряна була в лютості. Повернувшись додому, вона вибухнула перед Тарасом: «Твоя мати переступила всі межі! Поговори з нею, це вже зовсім безглуздя! Вона майже під стіл заглядала, щоб знайти коханця. Хоча, хто знає»
Тарас, здавалося, провів з матірю серйозну розмову. Настало затишшя. Надія дзвонила ввечері, питала, як справи, присилала пиріжки. Маряна сподівалася, що гроза минула. Напрасне.
Наступний інцидент стався під час її вагітності. Вона спала вдома, телефон був вимкнений, коли раптом її розбудив галас: удари у двері та безперервний дзвінок. «Я схопилася, думала, пожежа!» розповідає вона. «Подивилася у вічко Надія! З перекривленим обличчям, била у двері і дзвонила, наче божевільна. Мені стало страшно відчиняти. Я подзвонила Тарасу: Приходь швидше, я не розумію! Він приїхав за двадцять хвилин. А все це час вона чекала біля дверей»
Вони накинулися на Надію. Маряна погрожувала викликати поліцію чи психіатричну лікарню, якщо таке повториться. «Тримай її подалі від мене!» вимагала вона. Спокій повернувся але ненадовго.
Маряна народила доньку, але своячка навіть не захотіла її побачити. Причина? У родині Тараса народжувалися лише хлопчики. Дівчинка, на думку Надії, була доказом зради. «Я навіть не слухала ці дурниці,» каже Маряна. «Я з нею більше не спілкуюся. Тарас бачить її раз на місяць, без нас. І краще. Я б ніколи не довірила їй свою дитину.»
Найгірше сталося пізніше. Одного вечора Тарас повернувся від матері, похмурий, і запропонував тест на батьківство. «Не для мене, Маряно, б