Ця українська жінка дожила до 117 років. Вчені, можливо, зрозуміли чому
Дослідники заявили, що довголіття супердовгожительки показує, як старість і хвороби іноді можуть бути «неповязаними».
Ганна Коваленко була найстарішою людиною у світі, коли померла у 117 років у Києві минулого року. Однак аналіз її геному свідчить, що її біологічний вік міг бути набагато молодшим.
Як фахівці зі здоровя, так і прості люди давно цікавляться супердовгожителями тими, хто живе до 110 років і більше і що їхнє довголіття розкриває про секрети гарного старіння.
Перед смертю у серпні 2024 року Коваленко погодилася допомогти групі українських вчених у дослідженнях.
Коли їй виповнилося 116, вони взяли зразки її крові, слини, сечі та калу, щоб проаналізувати генетику та мікробіом, а потім порівняти результати з більшими групами людей подібного віку.
Однак у неї також був низький рівень запалення, «омолоджений» стан кишківника та молодий епігеном зміни у виразі генів без впливу на саму ДНК.
Коваленко, яку дослідники назвали «винятковою особистістю», також мала незвичайні варіації у генетичному коді, що, схоже, захищали її від поширених проблем зі здоровям, включаючи серцево-судинні захворювання, діабет і нейродегенерацію, повязану з хворобами Альцгеймера та Паркінсона.
Результати дослідження, опубліковані у журналі «Наука та здоровя», пропонують «новий погляд на біологію старіння, визначаючи біомаркери здорового довголіття та потенційні стратегії для подовження життя».
Хоча генетика Коваленко, мабуть, відіграла велику роль у її довголітті, вчені також намагалися визначити, які звички способу життя їй допомагали.
Супердовгожителька щодня їла близько трьох порцій сиру або ряжанки, що могло сприяти здоровю кишківника та стабільній вазі. Вона дотримувалася переважно середземноморської дієти, мала гарний сон, залишалася фізично активною та зберігала міцне психічне здоровя.
Коваленко також вела активне соціальне життя, регулярно читала, грала на бандурі та доглядала за садом іншими словами, жила розкуто і збалансовано.
«Усі ці висновки показують, як старіння та хвороби можуть у певних умовах існувати окремо, зазначили дослідники, спростовуючи загальноприйняту думку, що вони нерозривно повязані».