**Спробуймо знайомство**
“Як тільки життя не крутить,” думала сама до себе Марія, ось люди живуть разом роками, а потім розлетілися, ніби й не знали одне одного. Такі історії скрізь, і в мене теж було. Хоча з моїм тираном не довго вийшло, але минуле таке є.
Марія нещодавно пішла на пенсію, живе одна. Донька одружена, оселилася у Львові. Після школи вступила до коледжу, там і знайшла чоловіка. Тепер навідується рідко робота, турботи. Онука в школі.
Ще коли працювала, колеги радили:
“Марічко, ну скільки можна сама? Дивись, скільки чоловіків вільних. І вдовці є, і розлучені. Знайомся ж, оголошення скрізь у газетах, в інтернеті.”
“А як я перша дзвонитиму? Страшно якось,” відмахувалася вона. “До того ж, якщо чоловік розлучений, щось у ньому не так. Від добрих чоловіків жінки не тікають, а всі хороші вже розібрані. Не вірю я їм.”
“Та ж тебе ніхто замуж не тягне,” наполягала найбільше Наталя, яка по оголошенню знайшла чоловіка і тепер щасливо живе. “Поспілкуєшся, не сподобається і не дзвониш. Що тут такого?”
### Знайомство по оголошенню
Таки наважилася Марія. Перший раз було страшно набрати номер, але потім подумала:
“Та й справді, що тут такого? Поговоримо, не сподобається і все.”
Декілька разів дзвонила. Чоловіки траплялися різні, і вже з першої розмови було зрозуміло не варто продовжувати. Погляд її на чоловіків трохи змінився.
“Адже не завжди чоловік винен у розлученні. І жінки бувають різними. От як кажуть: чужа сімя темний ліс.”
Знайомилася час від часу, але ще ніхто не запав у душу. До розлучених ставилася насторожено, все ж таки доля звела її саме з таким. Розмовляли довго по телефону Іван сподобався відразу голосом і ввічливістю.
Жив у сусідньому селі, мав хату й господарство, тому запросив її першим у гості.
“Приїжджай, Маріє. Вже стільки поговорили, мабуть, якби не сподобався, не продовжувала б спілкуватись. Зустріну тебе, домовились?”
“Добре, домовились,” погодилася вона.
Іван сподобався ставленням до жінок. Не пліткував про колишню дружину. Розказав, що розійшлися після довгих років спільного життя, коли діти вже стали самостійними.
Причини не розпитувала сама не любить про таке говорити. Та одна річ її насторожила.
“А з дітьми спілкуєшся? Навідуються?”
“Ні, не спілкуюсь. Вони на боці матері, навіть не дзвонять.”
“Як би не склалося між батьками, діти мають залишатися з обома,” думала вона. “Якщо немає контакту, значить, причина серйозна.”
### Гостина
Вийшла з автобуса на перехресті біля трансформатора. Високий, приємний чоловік уже чекав.
“Марія?”
“Так, це я,” усміхнулася вона.
“Ну а я Іван. Ходімо, ось мояВони сіли у його старовинну “Волгу”, і Марія вперше відчула, що з таким чоловіком варто поспілкуватися ще раз.