Під час подорожі авто моя собака пильно дивилася на мене й голосно гавкала, а потім я помітив, що вона бачить щось інше – щось жахливе

Обучение жизнью

Ранок почався спокійно. Я завів двигун, перевірив дзеркала й глянув на свою золотисту красуню на пасажирському сидінні. Мирослава завжди обожнювала подорожі сиділа тихо, дивилася у вікно, інкладала голову на коліна. Слухняна, розумна, ніколи не створювала клопоту.

Ну що, Мирославонько, їдемо по справах? посміхнувся я, вирушаючи в дорогу.

Вона ворухнула хвостом, але замість того, щоб повернутися до вікна, устромила в мене пильний погляд.

Через пять хвилин її очі стали немов просвердлювальними. Вона сиділа, злегка схиливши голову, і не відривала від мене очей, ніби намагалася щось сказати.

Гей, що таке? я злегка засміявся. Я забув поворотник включити?

У відповідь вона загавкала. Не коротким «гав», а голосно, настирливо, немов сперечалася зі мною.

Тихше, Мирославочко, промовив я, кинувши оком на дорогу. Чого розлаялася?

Та вона не замовкла. Лай став частішим, різким, і в мені вже прокидався роздрат. Зазвичай в машині вона мовчить, а тепер ніби на межі паніки.

Може, їсти хочеш? спробував вгадати я. Чи просто спати?

Мирослава не реагувала. Вона лише подалася вперед, не відводячи від мене очей. І в її погляді було щось таке, від чого в мені похололо всередині.

Слухай, ти мене налякала пробурмотів я й, не відриваючи руки від керма, провів долонею по її мордочці.

І тут я помітив. Вона дивилася не просто на мене Її очі були спрямовані на щось інше щось страшне. Я різко зупинив машину й побачив це

Я обережно повернув руку на кермо, але тривога не відпускала. Мирослава сиділа, не кліпаючи, то пильно дивилася на мене, то рвзко кидала погляд униз, біля педалей.

Що, там щось є? я мимоволі глянув у підлогу, хоча з місця водія нічого не було видно.

Вона знову загавкала, потім перевела погляд на дорогу попереду, ніби поспішала мене. Так наполегливої я її ще не бачив.

Гаразд, гаразд, пробурмотів я й повільно припаркувався на узбіччі.

Зупинившись, я вийшов із машини, відкрив капот на перший погляд усе було гаразд. Тоді заглянув під днище. Під переднім колесом на асфальт повільно капала каламутна рідина.

Гальмівна видихнув я.

Я присі

Rate article
Histoires de Vies
Add a comment

four − two =