Жвава та весела Оксана не уявляла життя без жартів. У школі постійно кпила, сміялася, хлопці за це її поважали, а в університеті вона грала у КВК. І хлопців обирала лише тих, що мали почуття гумору.
“Оксанко, чого ти так часто міняєш парубків?” запитала якось подруга з інституту. “Одного зустрічаєш, з другим гуляєш, а дивлюсь вже з третім спілкуєшся.”
“Наталко, ну ти ж знаєш, для мене головне щоб хлопець вмів сміятися. Сама не можу без цього. Але коли Тарас навіть усміхнутися не вмів, а Ярік від найменшої дурниці падав від сміху це вже занадто,” пояснювала вона.
“Тоді тобі ще довшувато шукати,” посміхнулась Наталка.
“Я люблю сміх, люблю жартувати. І хочу поруч такого ж, щоб було з ким кпити,” відповідала Оксана.
“Оксанко, та життя ж не жарт. Мені, наприклад, хочеться серйозного хлопця. А всі ці приколи… ну їх,” серйозно сказала подруга.
“Ми з тобою різні. Я люблю тих, хто вміє сміятися з себе й бачить позитив. Це ж чудово, коли поруч легкі люди! Головне, щоб жарти не переходили межі.”
Оксана обожала Перше квітня. В університеті й на роботі в офісі вона завжди когось розігрувала. Сама ж рідко піддавалася на чужий жарт вміла впізнати підступ.
З хлопцями не везло: Тарас був похмурим, з Яриком спочатку було добре, але деякі жарти він просто не розумів, і все закінчилося.
Коли вона зустріла Дмитра, здавалося нарешті той, кого шукала. Першого квітня вона сховалася за кут і з криком “У-у-у!” вискочила зі страшною гримасою. Дмитро не злякався, але Оксана чекала “відповідки”.
На диво, він так і не пожартував. Але через день, коли вона несла каву й шоколадку, він кинув їй під ноги дитячу змійку. Від несподіванки вона підстрибнула, підник упав, кава розлилася.
“Дмитре, що ти робиш?! Я могла обпектися!” скрикнула вона.
“Та що такого? Це ж відповідь,” спокійно сказав він.
Тоді вони посварилися, але помирилися. Однак через місяць він приніс справжню неотруйну змійку й кинувОксана аж зблідла, коли змія поповзла до неї, і, виливши на себе чай, вона застрибнула на стілець з криком: “Забирай свою змію й іди геть я говорю серйозно!”