Я подарував своїй доньці квартиру на весілля. Лише згодом я зрозумів, що це була велика помилка.
У мене була чудова дружина: гарна, ніжна, розумна. Ми прожили разом двадцять три роки. Це були найкращі роки мого життя. Але недавно страшна хвороба забрала її. Разом ми виховали нашу доньку.
Коли дружина ще була жива, вона запропонувала купити ще одну квартиру, щоб здавати її в оренду та мати додатковий дохід. Але моя пенсія була мізерною. Вона казала, що якщо ми здаватимемо квартиру, гроші постійно будуть капати, а якщо настануть важкі часи, ми завжди зможемо її продати. Нерухомість це завжди надійно. Наша донька Оксана вже могла сама подбати про своє житло.
Коли Оксана прийняла пропозицію свого хлопця, я подарував їй другу квартиру як весільний подарунок, щоб молодята не жили в орендованому. Але потім я сильно пошкодував. Я завжди думав, що моя донька розсудлива, але вона вчинила так…
Після того як я оформив на неї квартиру, вона просто продала її та купила собі новенький Mercedes.
“Де ти житимеш, Оксано?” запитав я.
“Тату, ми легко зароблятимемо на нову квартиру, а поки будемо жити в орендованій. Ми з чоловіком завжди мріяли про власне авто. Ще й кілька тисяч залишилося, тож ми з Максимом вирішили полетіти в Туреччину. Давно заслужили гарну відпустку.”
Сказати, що я був у шоці це нічого не сказати. Думаєте, вони довго їздили на тій машині? Звісно, ні! Через три місяці мій зять потрапив в аварію, і авто перетворилося на групу металу. Добре, що Оксана не постраждала. А потім вона дізналася, що її Максим завів коханку та кинув її.
Оксана не мала вибору довелося переїхати до мене, адже вона втратила чоловіка, квартиру й машину.