Світло в темряві
Розділ 1: Розрив
Геть звідси, невдячна! кричала її мати на Олену, штовхаючи її до дверей.
Олена ледве втримала рівновагу, а мати дивилася на неї з ненавистю, яка боліла гірше за будь-які слова.
Більше не повертайся! Не хочу тебе бачити! Ганьба тобі! і двері з глухим стуком замкнулися.
Олена застигла на порозі, відчуваючи, як її серце розпадається на тисячі шматочків.
Мамо, будь ласка, я ж не винна це він вона намагалася пояснити, але вже ніхто не слухав.
Її вітчим, пяний і огидний, намагався її зґвалтувати, а коли Олена розповіла матері, та просто не захотіла вірити. Для неї Олена лише намагалася зруйнувати її нове життя. Тому вигнала доньку без вагань.
Розділ 2: Блукання
Самотня, вона блукала камяними вуличками маленького шахтарського містечка, жебракуючи. Холодне повітря різало шкіру, а голод робив її слабкою. Чоловіки дивилися на неї брудно, особливо ті, що йшли самі чи гуртами таких самих пяниць. Вона знала це найгірші.
Години повзли повільно, голод став нестерпним супутником. Олена відчувала себе невидимою, ніби світ про неї забув. Наближався День поминання, і вона не могла не згадати батька. Я ж добре памятала, як за його життя будинок наповнювався запахом календули та свічок. Цього року мати нічого не готувала це вона знала напевно.
Розділ 3: Алтар
З тим небагатим, що встигла схопити, коли її виганяли серед речей була й батькова фотографія вона вирішила зробити алтар сама. З квітів, зібраних на узбіччі, і того, що вдалося випросити сухого хліба та перезрілих фруктів вона склала маленьку поминальну столик під старим деревом. Стала на коліна перед фотографією та, з розбитою душею, розридалася.
Тату, якщо ти мене справді любиш, забери мене Я більше не хочу тут бути, прошепотіла вона.
Вітер ніжно пестив її волосся, немов невидима рука гладила по голові. Виснажена, вона заснула біля алтаря.
Розділ 4: Прозріння
На світанку прокинулася. Голод не зник, тому, хоч їжа вже не мала смаку, вона доїла те, що залишилося. Потім знову пішла блукати містом, шукаючи ще трохи їжі.
Раптом побачила матір та бігла до неї, плачучи. Перш ніж Олена встигла щось зрозуміти, мати обійняла її міцно.
Пробач мені, доню, будь ласка, пробач Я не повірила але минулої ночі я його побачила.
Олена дивилася на неї, не рухаючись, ще не довіряючи. Але мати продовжувала, голос її тремтів.
Я залишила його пити, як завжди і пішла спати. А потім почула крики Збігла вниз і побачила його. Він шибався об стіни, ніби лялька! Він кричав: “Не вбивай мене! Зізнаюся, я хотів зґвалтувати Олену!” А потім впав. Мертвий, доню. Мертвий! Вона схлипнула. А потім я почула голос не з цього світу. Він сказав: “Виходь з дому та шукай доньку, інакше наступного року я прийду за тобою”.
Олену пройшов мороз по шкірі, але гнів розтанув, коли вона побачила матір такою слабкою, такою зламаною. Вони обійнялися. І в цю мить вона вирішила пробачить. Вони спробують почати все наново.
Розділ 5: Повернення
Перед тим як зайти додому, Олена подивилася на похмуре небо, і сльоза котилася по її щокі.
Дякую, тату, прошепотіла вона. Я знала, що ти прийдеш.
У домі стояла напружена тиша. Тінь вітчима ніби досі лунала по кутках. Олені стало моторошно, але вона намагалася не звертати уваги. Мати обіцяла більше він не переступить порогу.
Я поговорю з ним, рішуче сказала мати. Не дозволю, щоб він знову тобі нашкодив.
Олена кивнула, попри страх. Раніше мати була слабкою, але тепер у її очах горіла рішучість.
Розділ 6: Розмова
Тієї ночі мати готувалася до розмови з вітчимом. Олена спостерігала здалеку, серце билося так, ніби хотіло вирватися. Вона не чула всього, але окремі фрази були достатніми.
Більше ти не доторкнешся до моєї доньки! кричала мати. Якщо не підеш, викличу поліцію!
Олена відчула полегшення, але й тривогу. Чи вистачить у матері сміливості дотримати обіцянку?
Мати повернулася до неї злякана, але тверда.
Він більше ніколи не зявиться. Все скінчено.
Розділ 7: Зцілення
Дні минали, і хоча рана ще боліла, Олена з матірю почали відновлювати стосунки. Разом вони зробили поминальний алтар, наповнивши його квітами та спогадами.
Олена зрозуміла між ними досі є любов. Мати помилялася, але також і боро