Ключ клацнув у замку, і Соломія, намагаючись не шуміти, прокралася у квартиру. У передпокої було темно, тільки з кухні пробивалася тонка смужка світла. Батьки знову не спали, хоча година вже давно перевалила за північ. Останнім часом це стало звичкою довгі нічні розмови за закритими дверима. Зазвичай тихі, але іноді вони переходили у приглушену суперечку.
Соломія зняла туфлі, поклала сумку з ноутбуком на полицю й непомітно пройшла до своєї кімнати. Їй не хотілося пояснювати, чому вона затрималася, хоча причина була вагомою проект на роботі ніяк не ладнався, а дедлайни наступали на пяти.
Крізь стіну чулися приглушені голоси.
Ні, Василю, я так більше не можу, мама говорила тихо, але в її голосі відчувалося роздратування. Ти ж обіцяв ще минулого місяця.
Оленко, розумієш, зараз не час, батько, судячи з усього, знову виправдовувався.
Соломія втомлено зітхнула. Останнім часом батьки постійно про щось сперечалися, але при ній робили вигляд, що все гаразд. Звичайно, їм уже за пятдесят, вона давно виросла, але все одно неприємно усвідомлювати, що в їхніх стосунках щось не так.
Вона роздяглася, вмилася й лігла під ковдру, але сон не йшов. Думки крутилися навколо одного й того самого. Брат Соломії, Денис, жив окремо, у іншому місті, і рідко приїжджав. Якщо батьки вирішать розлучитися хто з ким залишиться? Кому дістанеться квартира? І чому вони приховують свої проблеми?
Голоси за стіною не втихали. Соломія простягнулася до тумбочки й намацала навушники хотілося заглушити чужі таємниці музикою. Рука зачепила телефон, і він упав на килим. Піднімаючи його, Соломія випадково відкрила диктофон. Палець замер над екраном.
А що, якщо записати їхню розмову? Просто щоб дізнатися, що відбувається, а не гадати. Адже якщо вона спитає прямо, вони точно відмахнуться, скажуть, що все гаразд.
Совість поколювала неприємним холодком. Підслуховувати негарно, тим більше записувати. Але з іншого боку це ж її батьки, її родина. Вона має право знати, якщо щось серйозне.
Наважившись, Соломія увімкнула диктофон, поклала телефон на тумбочку ближче до стіни й накрилася ковдрою з головою.
Зранку, збираючись на роботу, вона помітила, що й батько, і мама виглядають невиспаними. За сніданком вони майже не розмовляли, лише обмінювалися звичними фразами.
Ти пізно повернулася вчора, помітила мама, наливаючи чай. Знову затрималася на роботі?
Так, проект допилювали, кивнула Соломія. А ви чого не спали?
Та так, серіал дивилися, відмахнулася мама, навіть не глянувши на доньку.
Батько втопився в газеті й зробив вигляд, що дуже захоплений статтею.
Сьогодні не чекай мене на вечерю, сказав він, не підводячи очей. Перемовини з клієнтами, можу затриматися.
Мама стиснула губи, але промовчала.
Усю дорогу до офісу Соломія боролася зі спокусою послухати нічний запис. Але в метро було занадто людно, і якось ніяково. Вирішила відкласти до вечора.
День тягнувся нескінченно. Нарешті, повернувшись додому, Соломія виявила, що мами нема записка повідомляла, що вона пішла до подруги й повернеться пізно. Батько затримувався на роботі, як і обіцяв. Ідеальний момент.
Забравшись із ногами на диван і вкрившись пледом, Соломія натиснула кнопку відтворення.
Спочатку було чути лише уривки фраз, потім запис став чіткішим.
скажемо Соломії? голос батька звучав схвильовано.
Не знаю, зітхнула мама. Боюся, вона не зрозуміє. Адже стільки років минуло.
Але вона має право знати.
Звичайно, має, але як пояснити, чому ми стільки років мовчали?
Соломія завмерла. Про що вони? Яку правду від неї приховують?
А памятаєш, як усе починалося? раптом спитав батько, і в його голосі прозвучала усмішка.
Ще б пак, усміхнулася мама. Я думала, це ненадовго, а виявилося на все життя.
Зате яке життя вийшло, хмикнув батько. Хоч часом було непросто.
Особливо коли зявилася Соломія.
Серце дівчини стиснулося. Що значить «особливо»? Вона була небажаною дитиною? Чи справа в чомусь іншому?
Але ми впоралися, продовжив батько. І вона виросла чудовою.
Так, у маминому голосі звучала гордість, і Соломія трохи розслабилася. Тільки тепер нам треба вирішити, що робити далі. Я втомилася від цього подвійного життя, Василю.
Подвійного життя? Соломія похолола. Невже в когось із них роман на стороні? Чи вони обоє зраджують один одному? Від цієї думки стало нудно.
Оленко, давай все-таки дочекаємося приїзду Дениса. Все обговоримо разом, усією родиною.
Добре, погодилася мама. Але після цього жодних відстрочок. Або ми все змінюємо, або не знаю, що тод