Красива й вільнодумна Соломія закохалася, та ще й у такого гарненького Богдана, що аж їй самій стало моторошно. Працювала вона у перукарні, а вона зайшов підстригтися й сів у її крісло.
Будь ласка, трохи коротше, ввічливо попросив вона, глянувши їй у вічі, і між ними миттє в пробіг іскра така яскрава, що аж ох.
От би чоловік, а очі просто полумя, пронеслося в голові Сольомії.
Ого, яка гарнюня тут працює, а я й не знав! Випадково зайшов, але який вже час! Залишилося дізнатися, чи вільна вона думав Богдан, поки Соломія чарівничала над його зачіскою.
Вона швидко справилася, а потім пожалкувала:
Треба було трохи довше колупатися біля нього та й годі, це просто клієнт.
Та Богдан не хотів упускати таку красуню й вирішив зустріти її ввечері. Вийшовши з перукарні, він глянув на графік роботи та задоволений поїхав до офісу він закінчував раніше.
Після роботи Соломія вийшла й одразу побачила свого клієнта з букетом квітів. Він підійшов із посмішкою:
Привіт, це тобі.
Мені? А за що? здивувалася дівчина.
За стрижку, мені дуже сподобалось, засміявся він, і Соломія теж. Ти вільна? Може, сходимо в кавярню?
Гаразд, піду, згодилася вона, а сама подумала: Невже такий гарнюня одинокий?
У кавярні вони весело розмовляли. Богдан виявився дотепним і цікавим співрозмовником. Він жартував, а Соломія сміялася, забувши про все на світі. З того вечора вони почали зустрічатися. Вона чекала, коли він її покине, але відносини тривали, до того ж Богдан був добрим і турботливим.
Час ішов. Вони вже обговорювали спільне життя й весілля. Соломія розуміла: проблем через його зовнішність не уникнути. Бо куди б вони не пішли завжди знайдуться дівчата й жінки, які полюбляють чужих хлопців, а до гарненьких особливо. Вона навіть відмовлялася виходити за нього заміж саме через це.
Соломійко, так він іноді її кликав, т