«Киньмо її тут, нехай сама здохне!» гукнули вони, викидаючи бабусю в сніг. Негідники й не здогадувалися, що бумеранг незабаром повернеться.
Валентина Шевченко йшла до своєї парадної. Сусідки на лавочці обговорювали машину, яка нещодавно зявилась біля будинку.
Чия це? запитала Валентина.
А хто його зна! відповіла одна з них. Мабуть, Марія привезла. У пенсіонерів такі дорогі авто не зустрічаються.
У нас хіба що «швидка» приїжджає! додала друга.
Сусідки ще трохи поговорили про владу й усілякі плітки. Аж ось вийшла та сама Марія, біля якої стояв розкішний автомобіль. Вона пішла по своїх справах, навіть не глянувши ні на сусідок, ні на машину, припарковану на газоні. Валентина Шевченко поспішила додому.
Валентино Шевченко? промовив чоловік, побачивши її у підїзді. Ви мене памятаєте? Ми з вами розмовляли кілька днів тому. Я ваш родич.
О, Андрію! впізнала його Валентина. Чому не попередив, що завітаєш? Це твоя машина на газоні?
Так, моя.
Тоді біжи й перепаркуй, поки люди не «допомогли»! Як можна було додуматись ставити авто на мої квіти?!
Родич швидко вийшов на вулицю, а Валентина пішла заварити чаю. Їй треба було продати квартиру не хотілося залишати сусідам знищений газон.
Колись до неї навідувався дядько з сином. Потім родичі втратили звязок. І ось, молодий чоловік зявився! Та щось у ньому викликало в Валентини підозру. Він багато курив. Хоч і молодий, але зуби вже жовті. Та хоч приїхав. Жінка не хотіла наймати ріелтора, щоб продати квартиру. Краще віддячити небожеві. Але той відмовився від грошей.
Валентина в старості залишилася без чоловіка й дітей. Вона мріяла переїхати ближче до природи. На свіжому повітрі все ж краще, ніж щораз спускатися з четвертого поверху. У селі була ділянка. Поки ще були сили, вона хотіла посадити овочі для себе. Восени знайшовся покупець на квартиру.
Завтра вже зима. Давай продаватимемо навесні, вирішила Валентина Шевченко, відкладаючи угоду.
Та навесні житло подорожчає! заперечив небіж. У холод легше перевірити опалення. До того ж, покупець уже є. А якщо потім відмовиться?
Та мені ж ще не підібрали будинок! Де я житиму? Знайдемо хату тоді й продамо, зітхнула Валентина.
Андрій погодився.
Незабаром родич знайшов кілька варіантів будинків. Обрали той, що сподобався, і поїхали в село. Оглянувши їх, Валентина трохи засмутилася. Скрізь потрібен був ремонт. Але за гроші від квартири жінці вистачило б і на будинок, і на ремонт.
Андрій розбирався у будівництві й міг порахувати, скільки коштуватимуть матеріали й робота. Небіж пообіцяв допомогти.
Бабуся сумувала:
Зима на носі. Не хочу возитися з цим ремонтом. Хочу зайти й жити, як нормальні люди.
Та я ж вам допоможу! відповів молодий чоловік.
Валентину непокоїло, що небіж так наполегливо хоче продати квартиру й купити їй хоч якусь хатину. Але вона вирішила, що Андрій нічого на цьому не заробить, а її справи з продажем йому просто незручні. Подякувала, що взагалі погодився допомогти.
Обрали хату й призначили дату угоди.
Покупець і представник нотаріуса приїхали вчасно. Андрій заварив усім чаю. Бабусі стало шкода продавати житло. Адже свій кут. Тут прожите ціле життя. Та що вже, назад шляху нема. Речі зібрані, документи підписані.
Ну от. Можна переїжджати в новий дім! оголосив небіж, коли угоду було завершено.
Почекай, невже зараз? Я ще посуд з серванту не вийняла, спробувала заперечити жінка, але Андрій наполягав треба перевозити її сьогодні. Мовляв, покупцеві ніде ночувати!
Ну добре, якщо сьогодні, то сьогодні. Тільки швидко зберу посуд, погодилася Валентина.
Вони їхали вантажівкою. Бабуся почала позіхати й заснула. Свідомість час від часу поверталася, і вона бачила дорогу через вікно, чула, як чоловіки розмовляли.
Бабусю, ви мене чуєте? ніби здалеку лунав голос Андрія. Відповісти у неї не було сил.
Киньмо її тут, почула вона ще раз, коли на мить прийшла до тями. Все навколо ніби тонуло в диму. Вони викинули її просто в сніг.
Сама здохне, додав Андрій.
Бабуся зрозуміла, що небіж її обдурив. Мабуть, щось підсипав у чай, щоб вона заснула й підписала документи. Заплющивши очі, Валентина готова була прийняти смерть.
Але за цим спостерігала дівчина. Проїжджаючи повз і побачивши зупинений автомобіль, вона подумала, що водію потрібна допомога, і вирішила зупинитися. Але потім побачила, як чоловіки щось витягують із вантажівки. Сильно йшов сніг. Молоду жінку зацікавило, нащо посеред дороги щось вивантажувати, та ще й у таку погоду? Може