Сьогодні хочу розповісти про одну ситуацію, яка змусила мене задуматися. Ми з чоловіком так сподівалися, що моя мати піде на пенсію, переїде у село, а нам залишить свою трикімнатну квартиру в Києві!
Але спершу розкажу про нашу сусідку Людмилу Іванівну. Їй уже 68, і вона довгий час жила одна у своїй великій квартирі. А недавно вона несподівано здала її в оренду та поїхала подорожувати!
Її донька, Оксана, прибігла до мене зі скаргами:
Що це моя мати витворяє? Я так розчарована! Тепер моя свекруха постійно кричить, що й я збожеволію у старості. Каже, яка хата, такий і тин. А ми з чоловіком нещодавно взяли кредит на авто! Вже два місяці прострочуємо платежі. Ми так розраховували на маму: що вона нам допоможе! Але вона нас підвела здала квартиру й поїхала розважатися!
Я здивовано подивилася на Оксану: чому її мати повинна платити за їхнє авто? Але вона продовжувала:
Моя свекруха просто шаленіє, що ми живемо в її хаті, а моя власна мати здала свою квартиру!
Зрозуміло, Оксана очікувала від мене співчуття. Але я вважаю, що Людмила Іванівна зробила правильно. Вона має право жити, як хоче. Чому люди вважають, що жінка на пенсії має віддавати себе дітям та онукам? Хіба це справедливо? Я запитала:
Чому ви не розраховуєте на себе та свого чоловіка? На власні сили? Чому за 15 років шлюбу не накопичили на свою оселю? Тоді б свекруха нічого вам не докоряла.
Оксана відповіла:
Ми ж так сподівалися, що мати піде на пенсію, переїде в село, а ми отримаємо її трикімнатну квартиру!
Тоді я вирішила пожартувати:
А якщо Людмила Іванівна ще й заміж вийде? У неї ж була подруга, яка поїхала відпочивати в Туреччину, зустріла чоловіка та залишилася там жити. Може, і ваша мати так зробить.
Після цих слів Оксана видивилася на мене. Нещодавно я бачила фото Людмили Іванівни в мережі вона писала, що чудово проводить час і щаслива. Я за неї радію. Вік не перешкода для щастя, і ніколи не пізно отримувати нові враження.