І знайдеш там, де навіть не шукав

Обучение жизнью

І знайдеш там, де не шукаєш

Після святкування ювілею пятдесяти років, Оксана вирішила взяти відпустку на початку травня, щоб без поспіху, як це буває у вихідні, встигнути з усім на дачі. Андрій теж наполягав.

Звісно, перебираємось з тобою на дачу, будеш копатися не поспішаючи, а я після роботи буду приїжджати на вихідні.

В принципі, ти маєш рацію, все одно не їдемо цього року до моря, і так витратились на ювілей у ресторані. А як гарно пройшло свято, так, Андрію. Дякую тобі, якби не ти говорила Оксана.

Ось і відпустка. Вона збирала на дачу речі, розсаду, чекала на чоловіка. Нарешті він приїхав:

Ну, я готова, виноси в машину все й завантажуй, там повечеряємо, я взяла їжу у контейнерах.

Поки їхали до дачі, Андрій раптом сказав:

Добре ми з тобою придумали щодо дачі, але я не зможу допомагати повною мірою мене неочікувано відправляють у відрядження.

Надовго, Андрію?

На два тижні, але обіцяю при першій можливості приїхати й допомогти. Шеф відправляє мене до сусіднього міста.

Оксана до своїх пятдесяти досягла всього, що потрібно для забезпеченого життя. Гарний чоловік, міцні стосунки, дорослі й самостійні діти. Все, як у людей: велика квартира, добрий автомобіль, дача, престижна робота з хорошою зарплатою.

А ще поруч найкраща подруга Марійка, з якою ділилася всім. З дитинства разом вчилися, потім вступили в один інститут, і тепер працювали в одному офісі. Марійка була яскравою й жвавою, часто міняла чоловіків, але в особистому житті їй не щастило. Швидко наставало розчарування.

Не пощастило їй ще після школи, коли випадково зясувалося, що вона вагітна від однокласника.

Марійко, їдемо до лікарні, наполягала мати, побачивши стан доньки й ледь не втративши розум, але вчасно взяла себе в руки, терміново позбавляємось цього Тобі вступати до інституту й вчитися, а не звязувати себе по руках і ногах.

Мати все влаштувала тихо, за знайомством, щоб ніхто нічого не дізнався. Після школи Марійка вступила до інституту. Але наслідки після аборту далися взнаки більше дітей у неї не було.

Марійка двічі виходила заміж. Перший шлюб був тихим і спокійним, але це «тихе болото» її засмоктувало. Яскравій і привабливій жінці набридла сімейна рутина, і вона пару разів зрадила чоловікові. Сама ж йому й зізналася, а той подав на розлучення.

Марійко, ну я тебе не розумію, чим тобі не чоловік Ігор? Інтелігентний, розумний Ну так, багато працює, але ж для тебе старається, дивувалася Оксана.

Ой, нудно з ним, та не переживай, подруго, буде й на моїй вулиці свято.

Потім вона ще раз вийшла заміж за гарнюзя, якого зустріла на концерті. Він співав, вона його помітила, потім підійшла. Але вже й він звернув увагу на ефектну жінку. Зачарував її своїм вокалом.

Марієчко, ти моя муза, співаю тільки для тебе.

Його веселе життя подобалося Марійці постійні бенкети, де вона завжди була присутня, алкоголь, жінки й чоловіки. А потім і вихідні він проводив удома, але вже без неї. Повертався пяним, вона терпіла. Але одного разу дійшло до рукоприкладства він підняв на неї руку. Марійка швидко зібрала речі й пішла. Залишилася сама.

Оксана заспокоювала:

Марійко, не там ти шукаєш чоловіків. Треба спокійного й гідного вибирати, а ти

Оксана відчувала провину перед подругою за своє сімейне щастя й навіть намагалася знайомити її з чоловіками. Але Марійці вони швидко набридали. От так до пятдесяти років вона жила сама, але залишалася життєрадісною. Були, звісно, короткочасні романи, але нічого серйозного.

Андрій із Оксаною розвантажили речі, щось розклали в будинку. А вранці чоловік поїхав додому потрібно було зібратися у відрядження. Оксана затеяла генеральне прибирання, адже тут їй жити місяць. Вирішила провести всю відпустку на природі й раділа. До обіду все закінчила, поглядала у вікно, але сусідки Ганни не бачила. Хоча знала, що та живе на дачі, як тільки сходить сніг.

Але, повернувшись за кут будинку, щоб прибрати в лазні, помітила в городі у Ганни чоловіка. Він не поспішаючи працював, щось робив і не озирався по сторонах. Чоловік був широкоплечий, середнього зросту, але з міцною спортивною фігурою. Вирішила підійти й через город привітатися.

Добрий день, чомусь не бачу Ганну, не захворіла часом? Я Оксана, сусідка.

Так точно, захворіла, лежить у хаті, а я от приїхав у відпустку й вирішив допомогти. Сестрі треба підтримка, син далеко. А я Олексій, молодший брат Ганни. От і будемо дружити та допомагати, сміявся він.

Робота у сус

Rate article
Histoires de Vies
Add a comment

13 + 13 =