Я розірвав усі звязки з родиною і вперше у житті дихаю на повні груди.
Завжди думав, що родина це найцінніше у світі. Мої батьки мали багато братів та сестер, тому мене оточували численні дядьки, тітки й кузени. Кожного Різдва, кожного літа ми збиралися в бабусі й діда у маленькому селі біля Житомира. Будинок гув від сміху, жвавих розмов і запаху страв, які готувала бабуся. Я був упевнений, що ми єдині, що ніщо нас не розєднає.
Але я зрозумів це надто пізно це була ілюзія.
Після школи я не пішов одразу до університету. Батьки ледве зводили кінці з кінцями, і я не хотів їм зайвого тягаря. Вирішив закінчити курси бухгалтерії, щоб швидше знайти роботу і заощадити на навчання. Коли прийшов час шукати роботу, я згадав про тітку Олену сестру матері. Вона працювала в великій компанії у Києві, керувала кадрами. Я не просив «протекції», лише поради.
Але вона перебила мене, навіть не дослухавши.
Нічого для тебе не зроблю, сказала вона різко. У тебе немає відповідної освіти, досвіду, і взагалі, галузь не для тебе.
Я онімів. Вона навіть не спробувала зрозуміти, відкинула мене, немов я був для неї чужаком.
Я був у лютості. Але не дав собі зламатися. Вступив до університету і йшов вперед сам, без чиєїсь допомоги.
Через кілька місяців я знову приїхав до бабусі на родинну вечерю. Щойно переступив поріг, відчув, як змінилася атмосфера.
О, дивіться, хто прийшов! Великий студент! насмішкувато сказав дядько Петро. Ну що, дійшло, що без диплома в житті нікуди?
Всі за столом зареготали.
Та все одно кине, додав двоюрідний брат Максим. Якби був розумним, одразу б пішов до університету, а не марнував час на якісь курси.
Я стиснув кулаки під столом і мовчав. Але всередині все кипіло. Того вечора я зрозумів: серед них мені немає місця.
Після цього я перестав ходити на родинні збори. Навіщо піддаватися образам? Але одного дня мати подзвонила.
Я знаю, тобі важко, сказала вона мяко. Але родина це родина. Не можна просто так їх ігнорувати.
Заради неї я спробував ще раз.
На наступному сімейному обіді вони знайшли новий привід знущатися.
Тобі вже 29, а ти досі не одружений? з єхидним усміхом запитала тітка Олена. Яка жінка візьме чоловіка без стабільної роботи, без власного житла, без майбутнього?
Я нічого не відповів. Я працював, вчився, будував своє життя по