Новорічні свята добігали кінця. Після олівїв, тортів та різноманітних смаколиків овсянка здалася Насті якраз тим, що треба проста, звична їжа.
Трійця снідали на кухні, коли з кімнати долинула мелодія дзвінка з чоловікового телефона. Він вийшов. Настя мимоволі прислухалася до його відповідей, намагаючись зрозуміти, хто дзвонить і навіщо.
Коли Дмитро повернувся, Настя помітила, що він виглядав не стільки засмученим, скільки заклопотаним.
Гм почав він. Мама дзвонила. Просила заїхати тиск підскочив.
Звичайно, їдь, кивнула Настя.
Поки чоловік одягався, вона пригадала його слова у трубку: «Зараз? Може, не варто? Ну гаразд, гаразд». Коли свекруха вимагала приїхати, Дмитро зазвичай мчав до неї без зайвих слів. «Знову себе накручую», зупинила себе Настя.
Скоро повернусь, крикнув із передпокою Дмитро, і двері за ним із тріском замкнулися.
Їж, давай, підштовхнула Настя сина, який возив ложкою по тарілці, розмазуючи кашу.
А ми на гірку підемо? Ти ж обіцяла, Ярослав набрав на кінчик ложки трохи каші й довго розглядав її, перш ніж відправити в рот.
Тато повернеться і підемо. Добре? Настя посміхнулась. Тільки умова кашу доїсти.
Добре, без ентузіазму відповів хлопчик.
Якщо через пять хвилин тарілка не буде чистою, нікуди не йдемо, суворо сказала Настя і пішла до раковини мити посуд.
Вона прасувала білизну, а Ярик грав машинками на підлозі, коли у дверях клацнув замок.
«Нарешті», подумала Настя, поставила праску й прислухалася до шелесту одягу в передпокої. «Чогось довго він там возиться», і вийшла назустріч чоловікові.
У дверях перед нею зявилася дівчинка років десяти і цікаво оглянула Настю. Позаду до неї підійшов Дмитро. Вид у нього був провинилий. Він поклав руки на плечі дитини й визирливо підняв підборіддя.
Це моя донька, Софійка, сказав він, опустивши очі. Мама попросила взяти її до завтра.
Зрозуміло. А її мама? З черговим кавалером на море поїхала? гірко пожартувала Настя.
Дмитро здригнув плечима, але не встиг нічого відповісти Настя вже повернулася до прасування.
Заходь, почула вона його голос і косицем ока помітила, як дівчинка підійшла до Ярика.
У нас каша залишилася? запитав Дмитро.
Я не хочу кашу, одразу відповіла Софійка. Я хочу макарони з ковбаскою.
Дмитро збентежено подивився на доньку, потім на дружину. Настя знизала плечима й махнула рукою у бік кухні: мовляв, іди, готуй, я зайнята.
Незабаром Дмитро покликав її з кухні.
А макарони в нас є? Не знайшов.
Є. Ось залишки. Допрасую схожу в магазин, Настя докірливо глянула на нього.
Не дивись так. Я й сам не знав, що
Невже? А мама, коли дзвонила, не сказала, навіщо тебе кличе? По тому, як Дмитро відвів очі, Настя зрозуміла, що вгадала. А мене запитати не треба було? Чому не попередив? Ярика теж варто було підготувати. Вони зараз почнуть тебе ділити.
На підтвердження її слів із кімнати почувся рев Ярика. Настя кинулася туди, за нею побіг Дмитро.
Ось. Розбирайся, розвела руками Настя.
Ярик підійшов до мами й притулився. Софійка стояла, сердито дивлячись у підлогу.
Що трапилося? Дмитро підійшов до доньки.
Насті було неприємно, що він підійшов саме до Софійки, а не до сина.
Вона відзабрала машшинку ридав Ярик.
З кухні донеслося шипіння википаючих макаронів, і Дмитро помчав туди. «І їй же нічого не скажеш. Гость. Сиротиночка, як називає її свекруха. А що мені робити?»
Хочеш мультики подивитися? Настя пересилила себе й спокійно звернулася до дівчинки.
Софійка кивнула, і Настя з полегшенням увімкнула телевізор. Діти сіли на диван.
Твоя мати знову за своє? Вирішила так зруйнувати нашу сімю? В неї ж ідея фікс звести вас з колишньою. Мені розповідали, як вона кричала, коли народився Ярик, що в неї немає іншого онука, крім Софійки. Вирішила перевірити, як я до твоєї доньки ставлюсь? прошипіла Настя, повернувшись у кухню.
Їй справді погано, заступився Дмитро.
А чим їй велика дівчинка завадила? Води принесла б, «швидку» викликала. З нею безпечніше. Я в її віці вже могла яєшню сама спекти, не заспокоювалася Настя.
Годі! різко обірвав її чоловік і з грюком поклав ложку на стіл. Софійко, іди їсти! гукнув у кімнату.
Таточку, принеси мені сюди, спокійно відповіла дівчинка.
Таточку, передражнила Настя й заплющила очі. Біжи до неї.