Слухай мене уважно, продовжував співмешканець. Або твоя донька віддає мені авто, або нехай тікає звідси! Я не буду жити там, де мене не поважають!
Та куди ж вона подінеться?
Не твій клопіт! Доросла вже. Час на власні лапи ставати
Соломія стояла у коридорі батьківської хати й слухала, як мати через двері ванної намагається її переконати віддати машину.
Соломійко, подумай трохи розумом! Тарас щодня їздить на роботу. А ти ж студентка тобі що, автобус не підходить?
Дівчина притулилася до стіни й заплющила очі. Авто їй подарував дідусь на двадцятиріччя. Старе, але її. Перше в житті. Дід тоді промовив: «Щоб ні від кого не залежала. Щоб сама вирішувала, куди їхати».
Мам, машина записана на мене, спокійно відповіла Соломія.
Ну і що? Ми ж родина! голос матері став вищим. Тарас для тебе, як батько. Памятаєш, як він тобі з математикою допомагав у десятому класі?
Соломія памятала. Памятала, як він кричав за кожну помилку, як шпурляв підручник у стіну, коли вона не розуміла з першого разу.
Тупа, як дубова дверь! Вся в матір пішла! гарчав він.
З ванної долинув шум фена мати явно збиралася кудись виходити. За пять хвилин вона вийде, і розмова почнеться знову. Соломія цього не хотіла.
Я подумаю, збрехала вона і пішла до кімнати.
Але думати було ні про що. Машину вона не віддасть. А от що робити далі неясно.
Соломія вчилася на останньому курсі університету, підробляла репетиторкою з англійської. Грошей було обмаль, але вистачало.
Якщо не враховувати, що «життя» проходило в хаті, де кожен її крок обговорювали і критикували.
Тарас зявився в їхній родині, коли Соломії було одинадцять. Мати познайомилася з ним на роботі. Високий, з бородою, говорив багато й упевнено.
Мамі це подобалось. Батько був зовсім іншим тихим, мрійливим. Після розлучення він переїхав до Києва, дзвонив рідко.
Спочатку Тарас намагався. Носив цукерки, розпитував про школу, навіть водив у кіно. Соломія тоді подумала: «А може, і непоганий чоловік». Але тривало це недовго.
Як тільки він остаточно вмостився в хаті, все змінилося. Він почав командувати. Не просити, не пропонувати наказувати. Ніби Соломія була не донькою господині, а служкою.
Зроби чай. Прибери. Не тупоті. Не гримай дверима. Тихіше телевізор. Список вимог зростав щодня.
А мати мати перетворилася на захисницю Тараса. Будь-яку його скаргу вона підхоплювала і розвивала.
Соломійко, Тарас же втомився. Невже складно тихіше ходити?
Соломійко, він має рацію навіщо му