У пятницю ввечері, коли Маріанна поверталася з роботи, вона навіть не підозрювала, що цей день змінить її життя. Відчинивши двері їхньої київської квартири, вона, як завжди, гукнула:
Любий, я вдома!
Тиша. Дивна, важка тиша.
Дивно Він уже мав бути тут, подумала вона й пішла у спальню.
Відчинивши двері, вона застигла на місці. Її чоловік, Богдан, квапливо складав речі у валізу.
Богдане Що ти робиш? прошепотіла вона, з серцем, стиснутим від болю.
Я йду, холодно відповів він, навіть не подивившись на неї.
Йдеш? Та чому? Що сталося?
Все через твого батька, випалив він зі злістю.
Мого батька? Як це повязано?
Маріанна нічого не розуміла ні його слів, ні цієї ситуації. Але перед її очима розвалювалося їхнє спільне життя, у яке вона вклала стільки любові й терпіння.
Вони зустрілися, коли Маріанні було двадцять вісім. Богдан, на вісім років старший, був впевненим у собі, харизматичним, досвідченим. Тоді їй здалося, що вона знайшла чоловіка свого життя. Родина, подруги усі нагадували, що вже час одружуватися, що біологічний годинник тикає. І вона почала бачити в кожному залицяльнику майбутнього чоловіка що лише їх лякало.
Але з Богданом було інакше. Вони познайомилися в київській кавярні завдяки колезі, і між ними відразу пробігла іскра. Він був уважним, шармантним. А коли дізнався, що у Маріанни є власна квартира у Печерському районі, новенький автомобіль, добре оплачувана посада в державній установі та батько-бізнесмен став ще ніжнішим і турботливішим.
Через рік вони влаштували розкішне весілля, яке повністю оплатив її батько. Богдан не заперечував. Навпаки із задоволенням погодився на посаду в одному з магазинів свого тестя.
Їхнє спільне життя спершу нагадувало казку: подорожі за кордон, романтичні вечері, подарунки. Але була одна деталь, яка псувала усе: Богдан не витрачав жодної копійки. За все завжди платила Маріанна. Спочатку вона не звертала уваги. Потім почала питати. А згодом благати.
Чому все лежить на мені? скаржилася вона найкращій подрузі. Я хочу почуватися коханою, захищеною.
Але Богдан лише сміявся:
Не вигадуй, рибко. Усе гаразд. Не займайся дурницями.
На роботі він робив мінімум, весь час сидів у телефоні, а гроші, які заробляв, таємно відкладав на свій рахунок. Маріанна нічого не підозрювала.
Потім вона тяжко захворіла. Місяць лежала в лікарні, а Богдан відвідував її рідко, тоді як батьки приходили щодня. Коли вона повернулася додому шок: квартира була у жалюгідному стані.
Ти навіть не прибрав? скрикнула вона.
А нащо? Це ж жіноча справа, чи не так? пож