Мамо, розважилися у нас на дачці – тепер ідіть додому!” – невістка випроводила свекруху зі своєї ділянки

Обучение жизнью

Матусю, натешились ви на дачці й валяйте назад, невістка випхнула свекруху зі своєї дійки.

Оксана досі не могла повірити. Невже в них нарешті власна дача! Мріяли про це цілих десять років, але життя постійно кидало палиці під колісця: то кредит, то діти зі школою, то чергова криза А тепер вони глянули на рахунки й вирішили: час діяти зараз або ніколи.

Її чоловік Богдан працював у страховій, нічого надзвичайного, а Оксана була дитячою масажисткою. Заробляла непогано, але до заміського будинку було далеко. Та доля розпорядилась інакше майже одночасно пішли з життя її бабуся та Богданова бабуся. Кожна залишила у спадок квартиру у провінційних містечках.

Після довгих розмов пара вирішила продати обидві квартири, додати гроші та здійснити мрію купити землю.

Пропозиція знайшлася швидко. Взимі мало хто поспішає збувати нерухомість, усі чекають дачного сезону. Але Богдан був непохитний.

Потім передумаємо, знайдемо мільйон причин і так і залишимося без дачі, бурчав він.

Оксана погоджувалася. Все складалося якнайкраще!

Ділянка виявилася ідеальною. Світло, газ, комунікації усе було підведено. Залишалося лише звести невеличкий будиночок, хоч би для літа.

Вирішили, що з настанням тепла Богдан візьме відпустку і разом із другом Тарасом візьметься за будівництво.

Працювали вони злагоджено, без зайвих перерв. І вже за місяць молода родина святкувала новосілля.

Щоправда, спати було ніде на підлозі розклали надувні матраци та привезли з міста теплі ковдри. Але головне у хаті була плита й вода. Решту можна доробити згодом.

Ну що, Богдане, вітаю! підняв тост Тарас.

Чоловіки ковтнули зі стопок, взяли по шматочку шашлика, щедро посипали цибулею й закусили.

Хто б міг подумати, що все складеться так швидко! з захопленням промовила Оксана. Я ще на Різдні навіть не мріяла про свою дачу, а тепер ось вона! вона показала на будиночок.

Хоча вже смеркало, компанія не поспішала йти в будинок і продовжувала свій імпровізований пікнік на свіжому воздусі.

Алло, сину, як ваші справи? мяким голосом запитала Ганна Іванівна.

А якщо вона така лагідна по телефону, значить, щось задумала.

Мамо, усе просто чудово! радісно почав Богдан.

Так я ж знаю. Онуки розповіли, що дачу купили?

Є таке! Не просто дачу, а заміську резиденцію! гордо заявив Богдан.

Ой, ну ти скажеш теж, театраль

Rate article
Histoires de Vies
Add a comment

11 + thirteen =