Гаразд, нехай буде, тебе на час свята виганяти не будемо. Приготуй три кімнати мої сестри та племінниця залишаться ночувати. Сама переночуєш у кухні. Галино Василівно, а ви не забули, що я єдина господиня цього дому? У мене навіть документи є. Тож навіть не намагайтеся сюди влізти вас виженуть разом із поліцією.
Після роботи Соломія збиралася заїхати до торгового центру. До Нового року залишалося два тижні. Її запросила давня подруга Марія.
Соломія знала, що там збереться велика компанія: донька господині з чоловіком та дітьми, сестра, племінниця-студентка. Вона часто бувала в Марії й добре знала всіх, тому хотіла заздалегідь купити подарунки.
Дарувати вміла і любила. І зараз уже передчувала задоволення блукати серед ялинкових прикрас, вибирати, спостерігати, як продавець акуратно запаковує покупку в блискучий папір.
Але настрій зіпсувався відразу, як лише вона вийшла на вулицю: біля машини її чекала Оксана сестра колишнього чоловіка.
Сонечку, привіт! промовила Оксана. Чого так довго? Я вже замерзла.
Доброго дня, Оксано. Не чекала тебе тут побачити.
Та як же? Адже ми ж родичі, усміхнулась та. Хоча б двадцять років ними вважалися.
На щастя, більше ні, відповіла Соломія і взялась за двері авто.
Та Оксана її зупинила.
Послухай, Соломіє, у мене до тебе прохання. Точніше, не лише в мене від усієї родини.
Якої родини, Оксано? Я з вами вже рік як нічого не маю спільного. Тож слухати прохань не збираюся, різко сказала жінка.
Ну, просто вислухай. Не знаю, як ти з Олегом майно ділили, але мама досі вважає, що дім, де ти живеш, наш.
Ви з Олегом його купували разом, він там десять років все облаштовував. Ми всією родиною зустрічали там і Новий рік, і весняні свята. А тепер що?
Мама хотіла на своє деньнародження у травні зібрати рідню в домі, накрити стіл на веранді, як завжди. А ти нас не пустила. Зникла невідомо куди.
Навіщо ти мені це розповідаєш? здивувалась Соломія. Поїхала до подруги. Захотіла і поїхала. Вибач, не спитала вашої згоди.
І забудьте про ваші сімейні посиденьки в моєму домі. Коли ми з Олегом розлучалися, домовились: квартира, авто та гараж йому, а дім мені. Все офіційно. Тож тепер збирайтесь у його квартирі.
Сонечку, мама просила дозволити на 31-ше запросити гостей у дім, як раніше. Людей багато навіть усіх розмістити не вийде, додала Оксана.
Галина Василівна просила? Ось це новина! Двадцять років від мене лише вимагала, а тепер раптом прохання. Передай їй я не згодна. А для рідні номери в готелі зніміть.
Соломія сіла в авто. Настрою їхати по подарунки більше не було. “Куплю завтра”, подумала вона й рушила додому.
З Олегом вони прожили майже двадцять років. Дім, про який зараз говорила Оксана, купили десять років тому.
А рік тому чоловік заявив, що «у сорок пять життя не кінчається» і що далі йтиме з молоденькою секретаркою.
Соломія не утримувала його, але й себе не обділила. Дім і заощадження залишились їй, Олег отримав двокімнатну квартиру, автомобіль «Renault Megane» та гараж.
Оскільки на її утриманні залишилась дочка-студентка, колишній чоловік не претендував на спільний рахунок.
Кілька днів тому Дарина подзвонила й повідомила, що зустрічатиме Новий рік у гуртожитку.
Мам, ти не образишся? запитала вона. А на канікулах приїду.
Після цього Соломія прийняла запрошення Марії. У такій компанії сумувати не доведеться.
Знаючи Оксану, вона розуміла це ще не кінець. І не помилилась.
Того ж вечора подзвонила колишня свекруха:
Соломіє, чи не занадто ти на себе береш? Нахабно забрала дім Олега, а тепер думаєш, ми нічого не зробимо?
Ось що: цей Новий рік ми всі зустрічатимемо у своєму домі! Там, де мій син дозволив тобі жити. Зрозуміла?
Гаразд, тебе не виженемо. Приготуй три кімнати мої сестри та племінниця залишаться. Сама переночуєш у кухні.
Галино Василівно, ви забули, що я єдина господиня цього дому? У мене є документи. Тож навіть не намагайтеся сюди вдертися вас виженуть із поліцією.
Побачимо, хто кого! Готуй кімнати, продукти принесемо самі тобі полегшення, готувати не треба. І не сперечайся, бо цей Новий рік запамятаєш на все життя!
“За цей рік мати Олега зовсім зїхала з глузду”, подумала Соломія.
Галина Василівна ніколи не була мирною, але сьогоднішня розмова вразила. Невже вона сподівається, що Соломія злякається й побіжить виконувати її накази?
Колись Соломія вважалася найкращою невісткою дві інші підкорилися свекрусі. А тепер її слова викликали лише подив: на що вони розраховують?
Тим часом у квартирі Галини Василівни готували