**Щоденник**
Сьогодні мій кіт цілий день не виходив із кухні, сидів на газовій плиті й нявчав: я перелякалася, коли зрозіла причину його дивної поведінки.
Зранку він поводився незвично. Зазвичай Барсик спить аж до обіду, ліниво перебираючи лапами уві сні, але сьогодні здавалося, що він із самого ранку був напружений.
Він не виходив із кухні жодної хвилини. Щоразу, коли я туди заходила, він сидів на плиті то голосно й настирливо нявчав, то раптом починав шипіти, дивлячись кудись у бік стіни.
Я кілька разів брала його на руки й виносила звідти, думаючи, що він просто балується або шукає уваги. Але варто було мені відвернутися і він знову був там, на плиті, й дивився на мене своїми великими очима, ніби намагався щось сказати.
Спочатку я вирішила, що він просто голодний. Насипала йому корму, дістала улюблені смаколики, але він навіть не доторкнувся до їжі. Це було дивно. Барсик ніколи не відмовлявся від «нямки».
До вечора мені стало зле. Зявилася слабкість, голова почала крутитися, трохи нудило. Я подумала, що це, можливо, просто втома або тиск. Але кіт ставав все неспокійнішим бігав по кухні, знову стрибав на плиту, нявчав так голосно, що це почало мене дратувати.
І раптом я нарешті зрозуміла причину його поведінки і мені стало страшно.
Пізно ввечері все прояснилося. Коли на кухню зайшов сусід, щоб попросити інструмент, він насупився й сказав:
У тебе пахне газом. Дуже сильно.
Ми викликали аварійну службу. Виявилося, що на кухні була витік чадного газу через пошкоджені труби за плитою. Газ накопичувався поступово, а симптоми, які я списувала на втому, були справжнім отруєнням.
Я досі думаю про те, що могло б статися, якби не Барсик. Він відчував це з самого початку. Його нявчання, шипіння, спроби утримати мене на кухні все це було відчайдушною спробою попередити.
Ми швидко звернулися до лікарні, пройшли обстеження, і, на щастя, все обійшлося без серйозних наслідків. Тепер, коли мій кіт поводиться «дивно», я в першу чергу прислухаюся до нього.
Того дня він врятував мені життя.