“Дякую, Юрку! Не знаю, що б я робила без тебе,” повідомлення з’явилося на екрані телефону.
Телефон чоловіка затремтів у її руці. Олена автоматично глянула на екран. Відправником була хтось на ім’я Марічка. Повідомлення закінчувалося рожевим сердечком, ніби маленький поцілунок.
Олена завмерла. Марічка? Юрко? Вона б ще могла повірити, що це далека родичка або колега, якби не одна деталь: чоловік ніколи не згадував нікого з таким іменем. Чи ховав він її?
Вона різко звела погляд. Спочатку треба дізнатися правду, а не робити поспішних висновків. Але серце стиснулося від ревнощів.
Хто така Марічка? запитала Олена, намагаючись стримувати голос.
Ігор, який спокійно пив каву, здивовано кліпнув.
Що?
Марічка, повторила вона, показуючи йому телефон. Хто це?
Він глянув на екран, і в його очах блимнула ледь помітна напруга. Він відвів погляд і знизав плечима.
Це… Марина.
Олену ніби облили холодною водою.
Яка Марина?
Ну… Колишня. Між нами вже нічого немає.
Вона поклала телефон на стіл і схрестила руки.
Колишня називає тебе “Юрком” і дякує з сердечками? Ти серйозно вважаєш це нормальним?
Ігор знову знизав плечима, ніби це було дрібницею.
Так. Я їй позичив грошей. Вона попросила про допомогу, і я допоміг.
Олену охопив гнів.
Ти віддав гроші колишній?!
Так, що тут такого?
Що тут такого?! голос її став різким. Серйозно? Ти вважаєш, що можна брати наші спільні гроші і віддавати їх якійсь Марічці?
Він нарешті подивився їй у вічі.
Олено, ти з мухи робиш слона. Ми знайомі тисячу років. Чому б мені не допомогти?
Вона засміялася, але в її сміху не було радості.
Ти одружений, Ігор. Зі мною! Але ти досі турбуєшся її, з якою був раніше.
Він дратівливо зітхнув, ніби пояснював щось очевидне дитині.
Ми ж не розійшлися як вороги. Вона для мене не чужа.
А я чужа?
Ігор замовк. Олена знизала плечима і глибоко зітхнула.
Скільки вже це триває?
Що саме?
Ваша чудова дружба.
Він відвів погляд.
Ми завжди спілкувалися. Ще до тебе. Просто не казав тобі. Не хотів непотрібних сцен.
Олена відчула, як її тіло наповнюється гнівом.
Тобто два роки мені брехав?
Я не брехав! Просто не було причини казати. Я ж не зраджую. Навіщо ти заводишся?
Олена глибоко вдихнула, намагаючись не кричати.
І скільки разів ти їй допомагав?
Іноді. Дрібниці. Щось полагодити, комп’ютер налаштувати.
Тобто ти, мій чоловік, бігаєш за іншою жінкою, як слюсар?
Що ти несеш?! вибухнув він. Я допоміг, позичив грошей! Це злочин?! Я б і тобі допоміг!
Олена подивилася з холодною рішучістю.
Якщо ти не бачиш у цьому нічого поганого, то у нас різні уявлення про сім’ю.
Вона повернулася і вийшла з кухні. Зараз вона не хотіла бачити його обличчя.
Гнів, біль, плутанина той день пролетів як сон. Вона намагалася аналізувати все спокійно, але в голові ворушилося лише одне: “Як я могла не помітити?”
Ігор не виглядав винним. Тепер він не приховував, що спілкується з Мариною, але поводився так, ніби це було дрібницею.
Наступні два тижні все стало зрозумілим. Чоловік частіше затримувався після роботи. Кожні кілька днів у Марини знаходилася “термінова” проблема.
Сьогодні йду до Марини, сказав він під час вечері, байдуже. У неї зламалася пральна машина.
Олена поклала виделку і пронизливо подивилася на нього.
У місті більше немає слюсарів?
Ну що тобі коштує допомогти людині?
Тобі нічого. Мені важко це прийняти.
Знову почала! Невже постійно про це йти?
Так, знову, відповіла вона різко. Бо твоя колишня постійно має проблеми. Хоча б спільної дитини у вас немає.
Ігор зітхнув, але продовжив їсти.
Якби це була сусідка чи моя мати, ти б так само реагувала?
Дрібниця в тому, що інші не кликали б тебе щодня.
Олено, сказав він, втомлено. Ти поводишся так, ніби я зраджую.
Ти може й не зраджуєш, але це ненормально. І мене це дратує.
Він усміхнувся.
Ти мені не довіряєш.
А ти дав для цього привід?
Між ними запанувала тиша.
Через три дні Марина знову обернулася.
Марина подзвонила, оголосив він байдуже. Хоче купити холодильник, але не може його довезти.
Олена повільно обернулася до нього.
Тобто зараз ти все кидаєш і везеш їй холодильник?
Що тут такого?
Ігор, ти й справді не бачиш проблеми?
Я бачу, що ти роздуваєш з мухи слона.
Не я розводжу цирк, а ти. І я не хочу в ньому брати участі. Якщо тобі так