Мати періодично приводила нових «чоловіків» Оксана памятала трьох. Але всі вони якось не приживалися, йшли. Мати плакала, обіймала її, казала: «Нічого, буде й на нашій вулиці свято». І йшла на роботу.
Останній чоловік протримався два тижні, але коли мати перестала купувати йому горілку, засумував, а потім теж пішов, прихопивши з маминої шкатулки її сережки. Мати тоді не стала писати на нього заяву. Сказала, що сама в усьому винувата.
Після того літ на пять настало затишшя. Оксана вже зраділа, вирішила, що вони з матірю спокійно житимуть, але не тут-то й було. Коли Оксані виповнилося пятнадцять, мати закохалася. Розповідала їй, який він хороший, який чудовий, як сильно її любить.
Оксана навіть раділа, що мати нарешті знайшла своє щастя. Коли мама вперве привела Сергія додому, й Оксані він сподобався. Чоловікові на вигляд було років сорок. Охайний, добре одягнений. За столом випив лише одну чарку. Розмовляли про всяке. Сергій навіть жартував, досить дотепно. Оксана пішла спати раніше, залишила їх на кухні. Думала, що вранці зустріне Сергія за сніданком. Але за годину почула, як вхлопнули двері. Значить, пішов.
Вранці мати знову ним захоплювалася. Казала, що працює в міськраді, такий порядний, про репутацію матері дбає. Обіцяв, що можна б переїхати до нього після весілля, але рік потерплять тут, поки Оксана школу закінчить. А поки що в його квартирі зроблять ремонт.
Оксана слухала і навіть милувалася матірю. Вона ніби помолодшала. Їй було тридцять шість, і останнім часом вона вже не доглядала за собою. Звикла до думки, що залишиться назавжди сама.
***
Сергій із мамою розписалися якраз перед початком навчального року. Оксана вчилася, готувалася до іспитів. Сергій запитував, чи не треба допомоги. Оксана дякувала, казала, що впорається, і Сергій ішов у свою кімнату. Взагалі він виявився дуже тактовним. Завжди стукав, якщо йому щось було потрібно.
Можна сказати, що вони подружилися. Оксана вже не так його боялася, за вечерею ділилася своїми переживаннями через навчання. Сергій завжди зі щирим інтересом розпитував подробиці шкільного життя.
А мама просто зацвіла. Сергій її пестив. Незабаром у мами в вухах засяяли нові сережки, а потім і золотий ланцюжок зявився.
Рік пролетів непомітно. Вони закінчили ремонт і збиралися переїжджати. Сергій запитував Оксану, чи не хоче вона їхати з ними? Місця вистачить. Але Оксана закінчила школу, вважала себе дорослою та хотіла самостійності. Зрозуміло, грошей у неї ще не було, але Сергій сказав, що це дрібниці. Вони вирішили, що Оксана вступить до місцевого технікуму. А потім Сергій влаштує її на гарну роботу.
Перед самим відїздом Сергій сказав Оксані:
Ти до нас у гості приїжджай частіше, і ми завітаємо: то мати, то я. Якщо щось потрібно, не соромся, завжди питай. Ми ж тепер родина.
Мама з Сергієм подарували їй на закінчення школи гарний кулон на ланцюжку. Дівчині він так сподобався, що перші дні вона майже не відходила від дзеркала.
Коли вони вибирали подарунок, мати сказала Сергію:
Не зарано їй таке дарувати?
Але Сергій заперечив:
А хто ж їй подарує, як не ми?
Мати посміхнулася. Все-таки їй пощастило він був найкращим з усіх.
***
Вони переїхали, а Оксана почала самостійне життя. Спочатку було нудно, вона часто їздила до матері. Їй завжди там були раді. Потім звикла і почала навідуватися рідше. Інколи сама мати заїжджала продукти привезти чи грошей дати. А бувало, й просто на вулиці зустрічалися. У всіх робота, часу не вистачало.
Оксана вступила до технікуму. Їй дуже подобалося студентське життя. На вихідні їздила до матері з вітчимом. Розповідала новини.
Одного разу під час візиту їй повідомили, що Сергія відправляють у відрядження на рік. Звісно, мати поїде з ним. А Оксана нехай не хвилюється вони періодично надсилатимуть їй гроші.
Оксана провела їх аж до поїзда. Мати спробувала заплакати, але дівчина засміялася:
Мамо, ну годі! Мені скоро сімнадцять, я доросла. Обіцяю не бешкетувати.
Усі засОднак коли вони зайшли в будинок, Оксана побачила на столі знайомі сережки матері ті самі, що колись вкрав один із минулих чоловіків.