Не встигаєш на роботі? Останнім часом навантаження зросло, тому часто затримуєшся.
Олена поклала дітей спати й пішла на кухню зварити собі чашку чаю. Тараса досі не було вдома. Останнім часом він дуже завантажений на роботі і часто повертався пізно.
Олена шкодувала чоловіка й намагалась захистити його від побутових клопотів. Адже він був єдиним годувальником сім’ї. Після весілля вони домовились: Олена піклуватиметься домом і майбутніми дітьми, а Тарас забезпечуватиме їхнє комфортне життя. Один за одним народилися троє дітей. Кожна їхня поява радувала його, і він казав, що не хоче на цьому зупинятися.
Але Олена втомилася від нескінченних пелюшок, пюре та безсонних ночей. Вона вирішила на деякий час призупинитися з народженням дітей.
Тарас повернувся вже за північ. Він був трохи п’яний. На її запитання, чому так пізно, відповів:
Оленко, всі втомилися на роботі, тому вирішили трохи розслабитися.
Мій бідолашко! усміхнулась Олена. Ході, я тебе нагодую!
Не треба. Перекусили котлетами зіпсував собі апетит. Краще піду спати.
Наближався 8 березня, Міжнародний жіночий день. Олена, попросивши маму посидіти з дітьми, пішла до торгового центру. Вона хотіла відзначити цей день особливо: романтична вечеря тільки на двох. Мама погодилась забрати дітей до себе.
Окрім їжі та подарунків, Олена вирішила купити ще й собі щось. Вже давно вона собі нічого не брала соромилась брати гроші у чоловіка на одяг, а й ходити у ньому було нікуди. Остання її покупка це домашній костюм, але для такої вечері він точно не підійшов. Олена зайшла в один з магазинів одягу й, вибравши кілька суконь, почала їх приміряти.
Коли вона приміряла другу сукню, з сусідньої кабінки почувся знайомий голос чоловіка:
Ммм, як би я вже хотів тебе роздягнути!
У відповідь лунав дзвінкий дівочий сміх.
Почекай трохи, нетерплячий! Іди краще дружині щось вибери!
Нащо їй потрібне? Вона по вуха в дітях. Їй байдуже, у що вдягатись головне, щоб діти були нагодовані, перепелені й зібрані іграшки! Подарую їй міксер! Або хлібопічку нехай тішиться!
Олені ніби холодною водою обілляло спину. Вона, намагаючись робити менше шуму, автоматично приміряла сукні й слухала голоси з сусідньої кабінки.
Якщо вона запитає, куди ти стільки грошей витратив, продовжувала кокетувати дівчина. Міксер і хлібопічка не можуть коштувати стільки…
І чому я повинен звітувати, куди витрачаю СВОЇ гроші? Це я працюю, а вона сидить вдома, маючи все! Я їй виділяю певну суму на господарство і досить! Нехай і за це дякує.
Схоже, примірка закінчилась, бо голоси зникли. Олена обережно визирнула зі своєї кабінки. Так і є: її коханий чоловік стояв біля каси з якоюсь блондинкою й оплачував покупки. Розрахувавшись, він обернувся до неї й, не зважаючи на продавця, поцілував дівчину прямо в губи.
У вас усе гаразд? Олена зрозумла, що вже давно сидить у примірочній, дивлячись в одну точку.
Так, так, усе добре! вона потягнула за завісу й подала продавниці сукні: Я візьму всі.
Вдома, провівши маму й поклавши дітей на обідній сон, Олена задумалась: що ж їй робити? Такої зради від чоловіка вона зовсім не очікувала. Не те щоб він її обманював, а як він ставився до неї й як знецінював її зусилля заради сім’ї.
Вона хотіла бігти й вимагати розлучення, але змусила себе зупинитись і подумати.
«Ну, подам на розлучення, він піде до своєї блондинки, а я залишусь одна з дітьми без можливості прогодувати їх. Аліменти? Напевно, це будуть копійки… З чого ми житимемо?»
До вечора рішення було прийняте. Тарас того дня не затримувався через «роботу». «Вдень вже накохався», байдуже подумала Олена. Усі почуття, які вона відчувала до чоловіка, зникли. Він став чужим. Єдине, що її хвилювало, це те, що він захоче близькості, а вона вже не зможе йому цього дати. Огида.
Але чоловік, мабуть, отримав усе від коханки й до Олени не чіплявся.
Наступного дня жінка підготувала резюме й розіслала його в різні компанії та агенції. Залишалось лише чекати. Тепер кожен ранок Олена починала з перевірки пошти. Нарешті прийшов довгоочікуваний лист. Її запросили на співбесіду в одну з міських компаній. Саме туди, де працював її чоловік. Олена довго вагалася, чи варто їхати, але все ж вирішила варто!
Попросивши маму посидіти з дітьми, Олена поїхала на співбесіду. Після майже двох годин розмови з керівництвом компанії їй запропонували гарну посаду з можливістю працювати за гнучким графіком. Хоча зарплату обіцяли спочатку не