Валя не могла пригадати, коли востаннє почувалася такою розслабленою. Її відрядження перенесли на кілька годин, і вона, не кажучи нікому, вимкнула телефон і розвалилася на ліжку. Щойно вчора вона повернулася із села, де два дні без передиху працювала: мила, прибирала, готувала і все це під постійні натяки від свекрухи та чоловіка.
Свекруха вважала, що Валя «зіпсувала» її сина, заробляє замало, а якщо точніше, то їх з сином годує лише вітер у кишенях. Олег підтверджував матері, що Валя могла б знайти ще одну роботу, адже з роботи вона повертається рано, і навіть вечеряти їм готувати не потрібно.
Подивись, як вона підлогу миє, поучала сина свекруха. Годину витрачає, а могла б щось корисніше зробити.
Не витримавши, Валя відповіла, що якби вони хоч раз на тиждень підмітали, то підлога не була б такою брудною. Краще б мовчала почалася справжня буря. Валя заплющила очі й спокійно сказала:
Я ж пропонувала вам переїхати до міста. Тоді Олег міг би працювати, а я б вам допомагала.
Олег спалахнув:
То я маю вбиватися на роботі, а потім ще й за мамою доглядати? У тебе, мабуть, серце з каменя.
Валя не стала слухати й вийшла на лавку біля воріт.
Валю, що трапилося? перед нею стояла сусідка Марічка. Вони дружили ще до весілля, і Валя завжди їй довіряла.
Привіт, Марі, зітхнула вона.
Знову твої домашні? спитала та.
Ага.
Знаєш, це, звісно, не моя справа, але чому ти їх тягнеш? Чоловік постійно з мамою, а ви навіть разом не живете. Навіщо тобі це?
Ми не вибирали так жити, відповіла Валя. Як мама Олега одужає, він повернеться.
Вона, мабуть, і марафон пробіжить, усіх нас на плечах несучи, сміхнулася Марічка. Мені здається, вона просто грає. А ти ж раніше була іншою. Що сталося?
Не знаю Валя знизала плечима. Якщо що, заходь.
Коли задзвонив телефон, Валя побачила, що це начальник. Він повідомив, що відрядження переноситься на завтра опівдні. Валя зраділа це були додаткові гроші, а ще можливість не слухати постійні дзвінки від Олега та його мами.
Коли вона сказала про відрядження, атмосфера вдома навіть поліпшилася. Вечір минув тихо, хоча вони з Олегом спали окремо він не хотів засмучувати маму. Валя й не сперечалася, так швидше заснула.
О другій ночі її розбудила свекруха:
Ти що, не чуєш, як я тебе кличу?
Валя протерла очі:
Що трапилося?
Подай мені таблетки.
Вона подивилася на відстань до шафи було ближче, ніж до неї. Але встала. Заснула лише о пятій, а прокинутися треба було о шостій. У місті вона почувалася, ніби відпрацювала зміну. Коли дізналася, що відрядження перенесли, ледь не підскочила від радості. Вимкнула телефон і впала на ліжко. Тепер вона була свіжа і відпочила.
Вона навіть встигла спокійно зібратися і приїхати на вокзал. Їй було все одно, що маршрут змінився головне, що вона виспалася.
За годину їй перевели гроші на відрядження, але вперше вона вирішила не відправляти їх Олегу. Вона вже віддала майже всю зарплату, а тепер хотіла залишити трохи собі.
Залишалося 20 хвилин до потяга, і Валя пішла купити воду. Раптом вона побачила Олега біля квіткового кіоску. В очах потемніло він же мав доглядати за «хворою» матірю! А тут купує букет.
Валя зупинилася. Раптом квіти не для неї? Ця думка їй не сподобалася. Залишивши 9 хвилин, вона стиснула квиток і пішла за ним. Олег сів у таксі. Вона швидко підбігла до іншо