**Відплата**
Оленко, в тебе життя таке насичене, що й кіно знімай, казала Соломія своїй подрузі та колезі, а та лише сміялась у відповідь:
Так, життя кипить, от тільки не знаю, який фінал чекає у цьому фільмі Та щось вигадаю. Час заміж, вже двадцять вісім. Тож буду працювати над цим.
Ой, Оленько, не сміши. Гадаю, тобі й так добре, а там відповідальність і один-єдиний чоловік, не відставала Соломія.
Хто тобі сказав, що один-єдиний? Це ти так живеш зі своїм Олегом, а в мене буде інакше.
Що ти несеш? обурилась подруга. Хіба можна бути заміжньою і мріяти про інших? Я такого не приймаю.
Ну, це ти, а це я, усміхалась Олена своєю чарівною усмішкою.
Вона була справжньою красуньою струнка, з гарною фігурою та загадковим поглядом. Чоловіки часто озирались їй услід. Олена з тих жінок, що своє не впустять. Жила за принципом: «дають бери, бють дай сдачи». Що б вона не робила, усе виходило швидше та краще. Прийшла в офіс пізніше Соломії, а вже обігнала її по карєрних сходах тепер подруга була у її підпорядкуванні.
Чоловіків у колективі було багато. Олена подобалась усім, навіть одруженим, але вона вирішила:
Моя мета вийти заміж. Тож одружені не варіант, хоч серед них трапляються справжні перли! Серед кандидатів у мене три колеги. Кого ж обрати?
Радилась із подругою, та та була обережна:
Оленко, не злись, але тут я не порадниця. Вирішуй сама. Не дай Боже щось піде не так винуватою залишусь я.
Олена не гадала на ромашці. Серйозно проаналізувала, хто з трьох найперспективніший. Дійшла висновку Дмитро найнадійніший, симпатичний, умілий, добре заробляє, а головне у всьому її слухається.
Дмитро відразу відчув, що Олена до нього потеплішала. Він і раніше це бачив, але на шляху стояли ще Богдан і Андрій. Вони теж не були байдужими до неї, а вона з ними фліртувала, що його дратувало.
Мабуть, Олена зрозуміла, що я найкращий варіант, радів Дмитро. Треба діяти швидше і зробити пропозицію.
Так і сталося. На одному з побачень Дмитро подарував Олені великий букет і маленьку коробочку з перснем.
Оленко, виходь за мене. Я довго думав і зрозумів із тебе вийде чудова дружина. Та й хочеться прокидатися щоранку поруч із тобою.
Я згодна, Дмитре. Хоча не чекала, що так швидко зробиш пропозицію. Але ми знаємо одне одного, тож так.
Перший час жили у невеликій квартирі Олени. Але потім чоловік запропонував:
Давай продамо цю квартиру і збудуємо будинок. Візьмемо кредит, якщо треба. Зараз ми добре заробляємо, поступово зведемо.
А де житимемо поки? Сніматимемо? спитала дружина.
Навіщо? Мій батько живе один уже три роки після смерті мами. У нього простора «трійка», місця вистачить. Він не буде проти, я знаю. Ну що, вирішили? Олена погодилась.
Робота на ділянці закипіла, квартиру продали швидко. Переїхали до батька. Василь був радий. У Олени зі свекром завжди були гарні стосунки, хоч бачились нечасто, але відносини підтримували теплі.
Василь батько Дмитра, після смерті дружини жив один. Чоловік пятдесяти трьох років виглядав презентабельно, старим його не назвеш, навіть «похилого» віку до нього не підібрати. Після першої зустрічі Олена сказала:
Твій батько нагадує мені того актора, що рекламує мобільний звязок, Дмитро сміявся і з нею погоджувався.
Василь був високим, мязистим, двічі на тиждень ходив у спортзал, з охайною бородою та грубуватим голосом. Навколо нього завжди крутились жінки, але вдруге одружуватись він не збирався.
Звісно, свекор радів, що син із невісткою переїхали до нього стало веселіше. Час минав. Лише Дмитро все вільне