Життя пройшло повз мене, наче вітер. Одружилася колись, але чоловік покинув мене через рік після весілля якраз коли народила нашу доньку. Хоча б у останнє Петро вчинив по-людськи: залишив нам із дитиною трикімнатну у Львові. Більше заміж не йшла. У мене була Соломія моє світло, моя турбота. Її треба було виростити, поставити на ноги. Клопоту вистачало.
Я знала: як не старайся, а батьківського тепла доньці не заміниш. Тому Соломія зростала, шукаючи цю теплоту у всіх хлопців, з якими дружила чи зустрічалася. Не всім подобалася її відданість. Скільки разів я втирала їй сльози, скільки разів збирала розбите серце лік не знайти. Та Господь милосердний: згодом донька зустріла Олега.
Він спершу здавався ідеальним: добрий, працьовитий, поважав і мене, і Соломію. Хіба можна було мріяти про кращого зятя? Але казки не буває. Через півроку після весілля Олег змінився.
А в мене свої клопоти: доглядала за матірю. Вона ще трималася, народила мене рано, як і я Соломію, тому онуку побачила. Але здоровя почало зраджувати. Довелося забрати її до себе. Догляд лежав тільки на мені старенька була тихою, невибагливою. Та зятю це не подобалось.
Не знаю, що його так дратувало. Він не мав жодної участі в догляді. Але з кожним днем його обурення росло. Соломія теж віддалилася. Колись сідали разом за стіл, тепер вони ховалися у своїй кімнаті. Пробувала поговорити марно. Відмовки, мовчанка.
Про онуків навіть не згадували. Казали: «Поки не час, живемо для себе». Я спершу настоювала, потім махнула рукою. Їхнє життя. Але Олег став нестерпним. У моїй же хаті поводився, наче пан, хоча нічого не робив аби гуляти з друзями.
Новий рік став останньою краплею. Вони святкували окремо, у своїй кімнаті. Соломія лиш на хвилину вийшла опівночі, Олег навіть не показався.
А зранку він заявив: «Продаємо будинок вашої матері. Нам потрібна своя оселя.» У мене перехопило дихання. Вони ж живуть у мене півроку! За мій рахунок!
«Ні, відрізала я. Заробіть самі. Це мамин дім. Продавати не будемо.»
Олег вибухнув. Того ж дня зібрав речі, забрав Соломію і до батьків.
Соломія навіть не заперечила. Ну що ж Її вибір.
Я правильно зробила? А ви?