**СВІТЛАНА**
Де б не зявлялася Світлана, вона завжди привертала увагу. Одягалася так, що весь персонал магазину, де ця тридцятирічна рудоволоса жінка працювала касиркою, стиха «коштував» від сміху. Та ще й солодке обожнювала. Перед касою завжди лежав пакетик із цукерками. Її пристрасть до біжутерії та яскравої одежі явно переважала здоровий глузд.
Покупці часто завмирали, дивлячись на жінку за касою з піднесеною догори рудою шевелюрою, прикрашеною бантиками, яскравими заколками та стрічками. Світлана завжди була в немислимо яскравих (і де вона таке знаходила?) блузках, хустках, а на кожен палець по персню. Як то кажуть: свято завжди з тобою!
Але найкраще в її характері була повна нездатність ображатися. Як би її не кпили, як би не переконували одягатися скромніше й не жувати цукерки цілими днями, вона лише легковажно сміялася, махала рукою, прикрашеною масивними перснями, і клала до рота чергову цукерку.
Працювала Світлана чудово. Швидко, ввічливо, з усмішкою, з добрим словом. Покупець виходив щасливий, зігрітий широкою білозубою посмішкою, побажаннями здоровя та любові, і вже наступного разу йшов саме до тієї каси, де сяяла у всій своїй красі руда веселуха.
Жодної скарги, жодного зауваження. Лише подяки від клієнтів. Світлану хвалили за роботу, але переодягнутися чи зняти прикраси вона відмовлялася. Доводилося миритися з її дивацтвами.
Ніхто не знав, що в душі Світлана носила страх, а в сумочці електрошокер.
Пять років тому, пізно ввечері, на неї напали підлітки побили, забрали телефон, гроші та прикраси. Вона памятала, як під дощем ледве доповзла додому, витираючи з обличчя кров і краплі води, як було страшно та боляче Після того випадку вона почала носити шокер.
Нікому не розповівши про те, що сталося, Світлана ховала під веселощами та яскравими нарядами свій потаємний страх. Вона боялася молодих хлопців і темряви. Але ніхто цього не знав, вважаючи її лише вибриковою дурницею.
Але одного разу з нею трапилася героїчна пригода.
У вихідний день вона вирішила прогулятися містом, подивитися новий одяг. А що ще робити самотній незалежній жінці? Радувати себе. Ось і їде Світлана в автобусі, мріє про покупки. Задумалася.
Її не відвол