Володимир Коваль мав усе: багатство, статус і розкішний маєток серед пагорбів під Києвом. Він заснував одну з найуспішніших кібербезпекових компаній України, присвятивши майже два десятиліття побудові свого бізнесу. Та попри успіх, у його величному будинку лунав порожнечею біль, яку не могли заповнити ні найдорожче вино, ні найдорожчі картини.
Щодня Володимир їхав до офісу через старий район міста. Останнім часом біля пекарні, що виставляла у вітрині фотографії місцевих весіль, збиралися безпритульні діти. Одна фотографія весілля Володимира, зроблена десять років тому гордо висіла у верхньому кутку. Її зробила сестра власниці пекарні, фотограф-аматор, і Володимир дозволив виставити її, бо вона зберігала найщасливіший день його життя.
Та щастя виявилося нетривалим. Його дружина, Оксана, зникла через півроку після весілля. Жодної записки, жодного сліду. Поліція кваліфікувала зникнення як «підозріле», але без доказів справу закрили. Володимир більше не одружувався. Він заглибився у роботу, створивши безпечне цифрове життя, але його серце стискалося від невирішеного питання: що сталося з Оксаною?
Одного дощового четверга, коли Володимир їхав на зустріч ради директорів, трафік сповільнився біля пекарні. Він глянув у тоноване вікно й побачив хлопчика, років десять, босого, мокрого від дощу. Хлопець уважно дивився на його весільну фотографію у вітрині. Володимир спочатку не звернув уваги поки хлопчик не вказав на фото та не сказав продавцеві поруч:
Це моя мама.
У Володимира перехопило подих.
Він опустив вікно наполовину. Хлопчик був худий, з темним, збитим волоссям, у сорочці на три розміри більше. Володимир вдивлявся в його обличчя, відчуваючи тривожний холод у шлунку. У хлопця були очі, як у Оксани бурштинові з зеленцю.
Хлопче, голосно сказав Володимир. Що ти щойно сказав?
Хлопчик обернувся й кліпнув. Це моя мама, повторив він, знову показуючи на фото. Вона співала мені вночі. Я памятаю її голос. Одного дня вона просто зникла.
Володимир вийшов з авто, ігноруючи зауваження водія. Як тебе звати, сину?
Ярослав, прошепотів хлопчик.
Ярославе Володимир присі
