О сьомій ранку мене розбудив шалені гавкання мого собаки, який всіляко намагався витягти мене зі сну, і я побачила щось жахливе.
Цього ранку зі мною сталося те, що я не забуду ніколи.
Було майже сім. На вулиці ще стояла тиха, ніжна ранкова мрія, а я насолоджувалася рідкісним вихідним. З учора я була вичавлена, як лимон, не лишилося навіть сил на звичну прогулянку з Барвінком. Я спала мов закопана, і вві сні все було мирно, звично.
Раптом я відчула щось важке на грудях. Крізь сон приплющила очі переді мною стояв мій пес. Він уперся лапами в мене і пильно дивився у вічі.
Ну чого тобі? прошепотіла я й знову заплющила очі, думаючи, що він просто голодний або хоче на вулицю.
Та він не відступив. Навпаки почав тупцювати лапами, облизувати мені щоку й поскиглювати, ніби кликав. Я ще не розуміла, нащо він так наполегливо мене будить. Коли я проігнорувала його, він раптом гаркнув прямо в вухо, потім стрибнув на ліжко й почав гавкати ще голосніше, різко, з якоюсь тривожною розпаччю.
У цю мить я знову розплющила очі і відчула щось дивне 🫣🫣 Ось тоді я нарешті зрозуміла, нащо Барвінок поводився так неспокійно Далі у першому коментарі
Я розплющила очі і вдихнула різкий, неприємний запах. Не одразу збагнула що це. Але через мить мозок ніби клацнув: палає. І дим ставав густішим.
Я стрілою підвелася, серце закалатало так, що відлунювало у скронях. Вискочила з ліжка, боса кинулася до коридору і завмерла.
З гостинної простягався густий сірий дим, що вже підбирався до моєї кімнати. А посеред кімнати буй
