Свято закінчилося, гості розїхались, а дочка перебралася до чоловіка. У квартирі стало порожньо. Тиждень ми маялися в тиші, а потім з дружиною вирішили купити тварину. Хотілося, щоб вона стала гідною заміною доньці та не дала згаснути батьківським інстинктам годувати, дресирувати, виводити на прогулянку та прибирати за кимось. Ще я сподівався, що, на відміну від дочки, тварина не буде грубити, красти мої цигарки й шарудіти вночі по холодильнику. Кого саме купуватимемо ще не вирішили, планували остаточно визначитися на місці.
У неділю ми вирушили на Пташиний ринок. Біля входу продавалися симпатичні морські свинки. Я питально глянув на дружину.
Не підійде, відрізала вона. Наша була суходільна.
Рибки мовчали, а папуги, схожі забарвленням і балакучістю, викликали в дружини алергію на пташиний пух. Мені сподобалася мавпочка її вибрики нагадували дочку в період статевого дозрівання. Але дружина пообіцяла лягти між нами трупом, і довелося поступитися. Зрештою, з цією мавпою ми знайомі ледь пять хвилин, а до дружини я вже звик.
Залишалися собаки й коти. Але собак треба постійно вигулювати, а з котами клопіт: погано уявляю себе продавцем кошенят біля метро. Отже, кіт.
Нашого Кота ми впізнали одразу. Він лежав у плексигласовому акваріумі, оточений наївними кошенятами. Ті тикалися вологими носами в його пухнасте черево й сонно перебирали лапками. Кіт спав. На акваріумі висіла табличка “Кузя”. Продавчиня розповіла зворушливу історію про важке кошаче дитинство. Про те, як собака, з якою кіт виріс, ледь не загризла його, і бідолаха втратив місце у квартирі.
Зовні наш вибір виявився породистим персом гарного сірого забарвлення. Але документів, які б підтверджували, що сплющений ніс не родова травма, а ознака породи, не було. За тими, зниклими документами, кота офіційно звали Кайзером, але він легко відгукувався на Кузю. І ми його купили.
Додому дісталися без пригод Кузя всю дорогу тихенько сопів під сидінням у машині. Вже в підїзді, знаючи моє ставлення до членошкодництва, дружина єхидно запитала:
Ти впевнений, що він не кастрований?
Я напружився. Не тому, що погано ставлюся до сексуальних меншин, просто кастрований кіт нагадував мені Квазімодо, безчесно спотвореного людьми. Я розпластав Кузю на сходах і провів первинний урологічний огляд. У напівтемряві підїзду вкриті шерстю кошачі геніталії не були видно, а все товстеньке пухнасте черево було в збитих клубках. Я спробував викликати в собі почуття зоофіла й провів рукою по кошачому промежину. Кіт завив, але, здавалося, господарство було на місці.
Того дня з ревізією холодильника до нас нагрянула донька. Побачивши Кузю, вона залишила в спокої зїдений торт і накинулася на звіра. Разом із матірю вони засунули його у ванну й відмили дитячим шампунем. Потім загорнули його у рушник та висушили феном, чомусь використавши моє полотенце.
Коли Кузя набув пристойного вигляду, дружина почала його розчісувати, вистригаючи збиті клубки шерсті. Кіт неприємно помявкував. Я не став їм заважати і пішов на кухню з пивом.
Ідилію в кімнаті розірвав роздираючий нічний нявіт і гуркіт. Дзенькнуло розбите скло, і почувся виття. Я відставив пляшку й пішов на шум. Дружина сиділа на дивані, хитаючись у такт своїм приспівуванням, і простягала на колінах руки з почервонілими від крові подряпинами. Поряд валялися ножиці та клоччя кошачої шерсті. Ми з донькою зібралися біля постраждалої.
Що трапилося?
Дружина подивилася на нас знесиленим поглядом і знову застогнала:
Я-а-а-й-ц-я-а
Які яйця?
Відірва-а-а-ались
Звідки?
Від кота-а-а-а
Я далекий від медицини, але в мене є стійке підозріння, що таке просто так не відривається. Тим більше в котів.
Довго й безрезультатно ми намагалися зрозуміти, що сталося. По натурі я добра людина, тому мені страшенно хотілося задушити кохану. Мені завжди хочеться вбити жінку, що ридає. З почуття співчуття. Як важкопораненого бійця, щоб вона не мучилася сама й не рвала стогоном душу оточуючим.
Нарешті дружина розкрила міцно стиснуті кулаки. На закривавлених і мокрих від сліз долонях лежали два пухнасті клубочки. Сіра шерстка на них блищала від крапель крові. Виявилося, що коли дружина вистригала колтуни між задніми лапами, кіт різко рухнувся. Вона ж, націлившись ножицями на збитий клубок, за інерцією відрізала те, що туди потрапило. А потрапили, за її словами, саме яйця.
Крізь сльози й безперервні соплі вдалося розібрати, що кіт заревів від болю й сховався під диваном, попередньо роздерши руки дружині. І, звичайно, по дорозі розбив вазочку.