– Ти чого двері не відкриваєш? – Не хочу! І не збираюся. Гості мають попереджати про візити, а ще – не ритися в моїх шафах, холодильнику та речах! – Як це не збираєшся? Це ж моя мати! Вона до мене прийшла! – Ну то й зустрічай її! Але не в моїй оселі!

Обучение жизнью

Чому ти не відчиняєш двері? Не хочу! І не відчиню. Гості мають попереджати про візити, а ще не ритися в шафах, холодильнику чи комодах. Як це не відчиниш? Це ж моя мати! Вона ж до мене прийшла! Ну то й зустрічай її! Але не в моїй хаті.

Олена краще знаходила спільну мову з моєю мамою.

Знаєш, якщо я почну перераховувати, у чому мій колишній був кращий за тебе, нам обом буде соромно.

Хоча про себе не впевнена, нервово перервала Марічка, витираючи кухонний стіл. Якщо вам із Оленою було так добре, чому ж ти з нею розійшовся?

Олег відвернувся й похмуро подивився у вікно.

Ну, ти ж знаєш ту історію

Знаю. Тоді не розповідай мені про свою Оленку, відрізала Марічка. Інакше я стану твоєю наступною колишньою.

Марічка була готова на радикальні кроки.

З Олегом вона познайомилася рік тому у спільній компанії. Вона навіть знала ту саму Олену, хоч і не близько. Та сама Олена й привела Олега. А потім за кілька місяців зникла з усіх радарів.

Олег одного разу, під чаркою, розповів, що розійшовся з нею, спіймавши на зраді. Навіть сльозу пустив.

Тоді Марічку це зворушило: чоловік не боїться емоцій, шанує кохання. У ній щось клацнуло захотілося втішити, приголубити.

Марічка розуміла, що це був, мабуть, материнський інстинкт, а не жіночий інтерес. Але тоді цього вистачило, щоб між ними почалися стосунки.

Спочатку все було гарно. Він зустрічав її після роботи, підвозив додому, щодня писав солодкі смс та цікавився, чи тепло вона вдяглася. Марічка відчувала себе оповитою турботою.

Вперше вона занепокоїлася, коли їй написала та сама Олена.

Привіт. Слухай, я чула, що ти зустрічаєшся з Олегом. Це, звичайно, не моя справа, але будь з ним обережніша. У них із матірю нерозривний дует.

Марічка взяла на замітку, але подумала дрібниці. Кохання долає й гірші перепони. Якщо в нього не склалося з однією, то це ще не значить, що й з другою буде так само.

Дякую, але ми самі розберемося, відповіла вона.

Вона не хотіла продовжувати цю розмову. Здавалося, це буде якось не красиво до Олега.

Але Олег про її комфорт не турбувався.

Коли його мати, Ганна Іванівна, вперше прийшла до них без попередження, Марічка відреагувала спокійно.

Може, вони просто не розуміють, як це незручно. Напевно, Ганна хвилюється за сина й хоче побачити, з ким він живе.

Марічка відправила Олега зустрічати матір, швиденько вдяглася, зібрала волосся у неакуратний хвостик і, сонна, з мішками під очима, вийшла знайомитися з майбутньою свекрухою. Та в цей момент уже перебирала її білизну в комі

Rate article
Histoires de Vies
Add a comment

18 + 5 =