У свої тридцять років Соломія славилась серед бізнесменів, вела з ними справи, проводила ділові зустрічі. Вважала, що в бізнесі всі засоби хороші, і навіть користувалася жіночим чарівністю, щоб досягти свого. З деякими партнерами її повязували не лише ділові стосунки. Ішла до мети, не зважаючи на перешкоди.
Як сама зізнавалася подругі:
Я не спала з усіма підряд. Лише з тими, хто мені подобався. Так, не зовсім по-діловому, але жінці в бізнесі пробитися непросто, це чоловічий світ. Хоча вже й ми займаємо свої ніші, заявляємо про себе.
Не знаю, Соломіє, я б так не змогла. Ось я працюю в офісі, начальство за мене думає. Мене все влаштовує. А як крутитися в бізнесі навіть уявлення не маю. У жінки має бути стрижень, причому незаломний. Ось у тебе він є, підтримувала Марія свою ділову подругу.
Знаєш, Марічко, коли я тільки починала, одразу зіткнулася з купою проблем. Жінкам не довіряють. Один мій старий знайомий прямо сказав, коли я запропонувала йому співпрацю: «Жінка може досягти успіху, якщо знайде правильний підхід». Ось і став Дмитро моїм першим особливим партнером.
Ой, Соломіє, як ти наважилася? Мені здається, це ж складно переступити цю межу, з легким переляком промовила Марія.
Марічко, саме з ним я зрозуміла, що можна розділяти стосунки на звичайні з чоловіком, до якого є почуття, і ділові від яких задоволення приходить пізніше, коли бізнес росте, і ти бачиш результат.
Фірма Соломії розвивалася. Тепер їй потрібен був сильний IT-спеціаліст, якого спочатку вона не могла собі дозволити. Нарешті за оголошенням прийшов молодий фахівець, дуже молодий двадцяти пяти років. Соломія спочатку сумнівалася, але на співбесіді він виказав неабиякі розумні ідеї. Андрій приємний юнак із вражаючими даними, хоч і з невеликим досвідом, але перспективний.
Доброго дня, ввічливо й з відкритою усмішкою привітався він, заходячи до кабінету Соломії.
Доброго дня, Андрію, заходьте, сідайте. Обговоримо ваші обовязки. Беремо вас із пробним терміном на два тижні. Якщо не накоїте дурниць оформимо на постійній основі. Але в мене є умова, значущим поглядом промовила Соломія.
Андрій підніс здивовано брови:
Яка ж умова?
Поки що не розраховуйте на велику зарплату. Якщо згодні приступайте.
Так, згоден, відповів він серйозно.
Соломія придивлялася до Андрія. Фахівець із нього був добрий, тільки надто молодий, і це іноді заважало. Не міг притиснути дівчат, вигнати з кабінету менеджерів був занадто мякий.
Свої «нетипові» ділові зустрічі вона влаштовувала у власному кабінеті. Зручно ж і справи зробити, і обговорити, і підписати. Тож її «особливі» партнери приїжджали в кінці робочого дня, коли всі розходилися.
І от трапилося так, що під час однієї з таких зустрічей у кабінет несподівано зайшов із документами Андрій вона ж і не знала, що він залишився поА вже через рік Соломія з чоловіком відкрили нову справу, і цього разу на рівних, без ілюзій, без помилок, лише з холодним розрахунком та тихою радістю від того, що помста так і не стала її долєю.